Оновлення 9

Третій рік війни. Завтра Святвечір.
Жанна Миколаївна взяла щіточку і обережно обтрусила пил зі старенької балерини. Постаріла іграшка, як і вона сама, але все ще, здається, танцює. 
Не приїдуть доця з чоловіком на свята цього року, бо Сашко працює на якійсь дуже важливій роботі, розповідати про яку не можна, а Богданка з дня на день має народити.  Вік у неї вже такий, що особливу увагу і обережність потрібно проявити. Це раніше у вісімнадцять народжували, нині ж вважають, що в тридцять сім - самий час. Дівчинку чекають. Вже й ім’я їй підібрали. Щоб була вже напевно щасливою, Богдана хотіла назвати доцю Іриною, що означає мир, а Сашко сказав, що мир без перемоги нічого не вартий, тож треба називати Вікторією. До чого дійшли, невідомо, передали лишень, що домовилися. 
І Василька за святковим столом не буде - приїздив він уже у відпустку, от тільки нещодавно поїхав.
День закінчується. Якось непомітно, пригадуючи власне життя, Жанна Миколаївна і ялинку вбрала. Незабаром син з невісткою з роботи повернуться. А Володько десь забарився, на пошту пішов за посилкою і довго немає. Там Богданка щось надіслала  їм до Різдва. Невже настільки важке чи велике?
Клацнув  замок і в передпокої почулися голоси. Це ж треба, всі разом повернулися! 
Жанна Миколаївна закрила стару валізу і вийшла в передпокій.
— А подивись-но, мамцю, що тобі донечка прислала! - чоловік потягнув їй невелику коробку. 
Це була статуетка. Робота Богдани. Ватна пластика. Балерина на барабані. 

Жанна Миколаївна розчулено розглядала статуетку, коли раптом у неї в кишені пролунав виклик. Телефонував Сашко. Материнське серце йокнуло. Невже щось з Богданою? 
— Мамо! - пролунав схвильований голос зятя. - У нас щойно донечка народилася! Наша  Ірина-Вікторія! Чуєте? Це вона! 
З динаміка лунав дзвінкий крик новонародженої дитини. Життя української родини продовжувалось.

Від автора

Дякую всім, хто був зі мною під час публікації і підтримував книгу коментарями і вподобайками. Вітаю тих, хто долучився пізніше і не забув поставити лайк. Ваша увага, друзі, має для мене величезне значення.

Запрошую читачів, що завітали до мене вперше, підписатися на сторінку.

Попереду у нас багато цікавого. 

До зустрічі на сторінках майбутніх книг. 

                                                                            Ваша Єва Ромік.