Високо в небесах, серед білих хмар і яскравого сонця, плавав рожевий кит на ім’я Балансій. Цей дивовижний кит був не такий, як усі його родичі з океанів. По-перше, він був рожевим, як ніжні пелюстки весняних квітів. А по-друге, у Балансія був хвіст, який виглядав як золоті терези! Недаремно він отримав це ім’я — адже Балансій був не просто китом, а хранителем гармонії і рівноваги в світі.
Щодня він повільно пропливав крізь небесні простори, злегка погойдуючи своїм блискучим хвостом-терезами. Коли внизу, на землі, люди починали сперечатися і у світі ставало надто багато хаосу, терези на його хвості починали ритмічно гойдатися з боку в бік. Балансій міг відчувати, як в одному місці зароджується жадібність, в іншому — гнів, а десь взагалі починали втрачати радість.
«Пора втрутитися», — подумав Балансій і розпочав свою небесну місію.
Ось, наприклад, в одному далекому місті двоє сусідів сперечалися через грушу, яка росла на межі їхніх дворів. Один наполягав, що дерево його, тому що більше гілок тягнулося до його дому. Другий сердився, стверджуючи, що плоди належать йому, адже коріння дерева росте на його стороні. Суперечка загрожувала затягнутися на тижні.
Балансій, побачивши цей безлад, задумався, як повернути рівновагу. Він повільно нахилив терези на одну сторону, і раптом теплий вітерець подув на місто. Гілки дерева погойдалися і акуратно скинули кілька груш точно на середину між сусідами. Вони спочатку подивилися одне на одного, а потім розсміялися. Вони зрозуміли, що груші можна поділити порівну, і суперечка скінчилася.
В іншого дня Балансій почув сумну пісню, яка долинала з маленького селища біля підніжжя гір. Це була дівчинка на ім'я Лілі, яка дуже сумувала за своїм давнім другом — кроликом Чіпсом, який загубився. Балансій не міг допустити такого смутку. Він знову гойднув свої терези, і хмари під ним закружляли у танці. Легкий туман спустився з небес на землю і обвив ліс поруч із селищем. А вранці Лілі прокинулася від радісного щебету птахів і тихого тупоту маленьких лапок. Чіпс повернувся додому! Балансій знову повернув рівновагу в маленькому світі Лілі.
Але найдивовижніша історія сталася тоді, коли один король занадто захопився своїми скарбами. Він не давав спокою ні своєму народу, ні своїм радникам, постійно рахуючи золото й коштовності, забувши про справедливість. Балансій побачив, що терези на його хвості явно нахилилися в бік жадібності й егоїзму. Він вирішив, що настав час діяти. Кит піднявся високо, щоб краще побачити царство, і почав сильніше гойдати хвіст. Золоті терези засвітилися так яскраво, що їхнє сяйво засліпило самого короля. Той поглянув на гори свого золота і раптом зрозумів, що воно нічим не відрізняється від піску, якщо не приносить користі людям. З того дня король став мудрішим, почав допомагати своєму народові і нарешті знайшов справжнє щастя — не в золоті, а в добрих справах.
Так Балансій, рожевий кит із золотими терезами, продовжував свій шлях небом, усміхаючись, коли бачив мир і гармонію внизу. Кожен його помах хвоста приносив людям радість, справедливість і, звичайно, трохи чарів.
І якщо раптом у небі ви побачите рожеву хмару, схожу на великого кита, не дивуйтеся — можливо, це Балансій знову наводить баланс у нашому світі!