Глава 21. Алекс і Лія.

Глава 21. Алекс і Лія.

Геберт з Алексом вийшли із містечка німхів і попрямували по широкій кам’яній дорозі далі. Вони йшли деякий час мовчки. Гебер перший порушив мовчання.

─  Давай присядемо, відпочинимо. Я вже втомився.

─  Я не проти.

Вони присіли на дерево, яке засохло і впало. А тепер стало для мандрівників замість лавки.

─  Алекс, ти нічого не хочеш мені сказати?

─  А що я маю сказати? ─ відповів він намагаючись не дивитися на Геберта і відвернувши голову в інший бік.

─  Не знаю. Може мені здалося, але ти чогось мені не кажеш.

─  А не знаю, що ви маєте на увазі.

─  В тебе якісь секрети від мене? Чому?

─  Які секрети? Так й якщо і були б, то хіба я повинен усе розповідати? В мене не може бути особистого життя?

─  Твоє особисте життя зараз пов’язане і зі мною. І з нашими світами. Зрозумій. Ти тут не просто так. Ти не перший хто до нас потрапляє через Артефакти, ─  сказав Геберт і зробив паузу.

─  А до цього були Гапір і Гермальф? ─  втрутився у паузу Алекс.

─  Ти здогадався?

─  Я просто спілкувався з ними. Отже я не перший. І вони також не випадково сюди потрапили, і з цією ж місією. Я правий?

─  Так, Алекс. Все вірно.

─  Отже в них не вийшло. Чому ви думаєте, що вийде в мене?

─  Розумієш? Я теж не можу знати всього. І коли я створював перший артефакт я його заговорював так я розумів на той час. Я вкладав те, що думав сам про Єноса на той момент. Я думав, що він просто не любить жінок і його цікавлять лише його справи. А жінки для нього як якась загроза його спокійному життю. І як виявилося артефакт знайшов Гапіра. Його ніщо не цікавить крім його інтересів, читання книжок, пригод і спокійного життя. Він не з тих, хто буде йти у битву. Він буде читати про битви. Але не брати у них участь.

─  Розумію. Мені теж так здалося. Але ви йому дали роботу і платню. Чого ви його не телепортували до дому.

─  Він не просив. І він навіть не знайшов мене. Все для нього зробив Магарт. І ми сподівалися, що він зміниться дивлячись на наш світ. Побачить які наші люди щасливі і багаті. Але йому все було байдуже. І до жінок байдуже і до багатства. Він щасливий у книжках.

─  Отже Магарт і його зустрів? Він тут у вас всіх зустрічає?

─  Магарт мій друг і він перший із смертних у місті, що має наближення до мене і до Богині. Він має доступ у палац за потреби. Він керує містом фактично.

─  Цікаво. Він такий впливовий чоловік, але на побігеньках у вас і у дружини, ─  сказав Алекс і засміявся.

─  Він виконує важливі завдання від яких залежить місто і навіть доля світу, як бачиш.

─  Отже він мене зустрів не випадково. Він прямо прийшов за мною. Ви все спланували.

─  Так, Алекс. А ти б хотів опинитися в іншому світі без провідника?

Алекс подумав трохи, почухав голову і відповів.

─  Мабуть не хотів би.

─  Тож як бачиш ми про тебе подбали.

─  А що з Гермальфом трапилося? Чому він вам не підійшов?

─  Коли я побачив, що Гапір не буде допомагати і від нього не варто щось очікувати я створив другий артефакт. І тут я вже додав, що прибула людина має хотіти створити сім’ю. Бо я вважав, що це допоможе нам. Чоловіки, що одружуються більш сильні, вміють брати відповідальність. Тож я також створив закляття на камінь артефакт таким чином я вважав вже на той період. Але знову помилився.

─  Що пішло не так? ─  запитав Алекс з цікавістю.

─  Гермальф забажав одружитися. Але він не бажав дарувати кохання. Він просто хотів використовувати жінку для своїх потреб. Пізніше зрозумів, що багато чоловіків вашого світу вчиняють так само.

─  Як ви це зрозуміли?

─  Я спостерігаю за світами. Інколи з’являвся у подобі вашої місцевої людини.  Сидів в кафе, слухав розмови, спостерігав. Інколи брав участь у розмовах під виглядом звичайного незнайомця. Або перетворювався на голуба і слухав розмови, сидячи на підвіконні. Я заглядав у доми і бачив, як чоловіка відносяться до жінок. Вони їх використовують, кидають вагітних, б’ють, знущаються. Я не хотів більше таку людині до нас. Мені шкода було Марту і не хотів, щоб інші наші дівчата так страждали. Але треба було знайти когось, хто б міг нам допомогти. Бо зміни у представників нашого світу на погане вплинули негативно на ваш світ. Тож якщо людина з вашого світу вплине добре на наш світ, то і наш світ почне мінятися на краще. А якщо наш світ покращиться, то і у вас почнуться зміни.

─  Ох. Геберт, я не зовсім уявляю як і чим я можу допомогти. І чому саме мене артефакт привів до вас. Я наче й не хочу одружуватися. Навіщо мені увесь той клопіт.

«Я і сам не уявляю, до кінця чим ти мені можеш допомогти і чи в тебе вийде, ─  подумав Геберт, але не сказав те Алексу.

─  Алекс, коли я зрозумів, що знову у чомусь помилився я вирішив створити новий артефакт. Але вже закляв його на те, щоб прийшла людина, яка нам зможе допомогти і в неї буде, що нам треба, але ми самі не знаємо поки що. Тому я задаю тобі питання. Мені важливо взнати, що в тобі є такого, що має спільне з Єносом і що допоможе нам його зрозуміти та здолати.