Глава 15. Нові створіння темної магії.
Вечір наближався. Єнос звелів Гомешу покликати Гарферіона та готувати карету. Всі разом вони відправилися до озера.
Сонце повільно ховалося за горизонтом, коли вони доїхали до потрібного місця. Єнос перший вийшов з транспортного засобу і попрямував до водойми. Місяць вже блідо нагадував про себе. Світло від сонця, що сідає виблискувало по воді.
─ Ось тут я і творю свою магію, ─ сказав Єнос звертаючись до Гарферіона.
Він знову почав крутити руками здіймаючи вихор води і вихор землі. Потім поєднав їх і почав ліпити у повітрі фігури. А вона в то же час виліплювалися насправді.
─ Ось, ─ сказав він закінчивши першу фігуру. ─ Я звичайно створюю ще чотири, а потім заселяю у них мертві душі.
─ Цікаво, ─ відповів Гарферіон. ─ А чому вони перетворюються в купки?
Їх Мезіда знищує?
─ Коли Мезіда їх знищує, то ми не знаходимо купок. Вони залишаються на її території. Але коли вона їх не чіпає, то Гоки все одно вранці самі розсипаються.
─ Зрозуміло. От же, це не стабільна субстанція. А що скажете, якщо ми створимо, щось більш руйнівне?
─ Що ти пропонуєш?
─ Можемо створити вогняного монстра. Я можу створити форму із вогню. А ви туди заведете мертву душу, щоб оживити те створіння. Він зможе палити будинки. І Гоків можете створити. Люди будуть вибігати, щоб згасити полум’я і попадуть під їх вплив. Як вам така ідея?
─ Це чудово. Я навіть не знав, що так можна.
─ Звісно можна. Якщо ви володієте магією вогню, то можете не тільки вогняні шари створювати, а й вогняних створінь. І взагалі все, що зможете вигадати, пов’язане з вогнем.
─ Ясно. Тоді спробуйте створити. Подивимось, що з того вийде. А я поки продовжу створювати Гоків.
Єнос поспішив зробити, ще чотири форми для заповнення душами. А Гарферіон почав крутити між долонь великий вогняний шар, який поступово зростав і набував форми подібної людській істоті, але значно більше. Коли він його створив, то стало світло і гаряче. Наче розпалили велике багаття. Його створіння було вдвічі більше ніж форми Гоків та справило враження на Єноса.
─ Оце так! ─ вигукнув захопливо Єнос. ─ Я й не сподівався, що таке можливо.
А сам у собі подумав: «І чого я не розвивав свої сили вогню, коли мав їх?»
─ Зараз ваша черга, ─ повернув Гарферіон Єноса від думок до дійсності.
─ Моя черга?
─ Так. Викликати душі.
─ Ааа. Звісно. Я щось розгубився. Як побачив твоє створіння, так задивився на нього. Воно справляє враження.
Потім Єнос присів до землі, торкнувся її рукою і почав про себе шепотіти звернення до мертвих душ, викликаючи їх. Тут з землі почали з’являтися душі і кружляли деякий час. А після того, як Єнос сказав завершальне слово, вони навипередки почали займати місця у приготовлених формах. Цього разу були задіяні шість душ. Вогняне створіння ожило і почало розмахувати руками у повітрі.
─ Я телепортую їх і нас з вами, щоб ви могли побачити на власні очі, що буде відбуватися.
─ Я не можу. Ти мабуть забув, що в мене заборона там з’являтися. Я не хочу, щоб в мене забрали і ти сили, що є зараз. Я їх тільки опанував в якійсь мірі.
─ Так, вибачте, я забув. Тоді я телепортую всіх створінь і себе. Подивлюся, що там буде відбуватися. І розкажу потім вам.
─ Це мені підходить.
А Гомеш подумав: «Де ти взявся на нашу голову, Гарферіон. Якби я знав, що ти таке вигадаєш, то сказав би, що місце вже зайнято. Чи сказав би правду про оплату. Тепер, як станеться щось жахливе, і якщо хтось загине з моїх знайомих чи друзів на тій стороні, я не зможу собі це пробачити».
Тим часом Гарферіон зник із створіннями. А Єнос покликав Гомеша їхати до палацу. Після того як вогняне створіння зникло, стало дуже темно .І очам треба було трохи звикнути перш ніж зорієнтуватися куди йти.
***
Коли компанія із створінь і чарівника з’явилася у місті, місто вже зачинило вікна і вулиці спустіли.
«І дійсно, всі тут сидять по домівках після заходу сонця», ─ подумав Гарферіон. «Та нічого. Зараз в них буде гаряча нічка», ─ мислив він і посміхався своєму планові.
Гоки і вогняне створіння тим часом йшли глибше у місто, поки Гарферіон спостерігав за ними. Вогняне створіння було таке яскраве, що його було видно здалеку. Там де це створіння ступало на траву, трава починала горіти. Місцева дорога здебільшого була із каменя, або просто стежки. Там вогонь не мав силу. Але це вогняне створіння наближалося до будинків.
І ось загорілась вивіска одного магазину. Кам’яні споруди не дуже горіли. Але віконні рами із дерева починала займатися вогнем, шибки стали тріскатися від того. Пластикові ролети почали плавитися.
Місцеві мешканці не відразу відчули запах гарі. Вони зачинялися в будинках, і навіть нічого не чули, що відбувалося за дверима вночі. Хіба що хтось міг безпосередньо стукати в домівки чи якимось іншим чином взаємодіяти з ними. І тут стукіт почався. Гоки почали стукати у двері та вікна будинків. Вогняна істота також великим вогняним кулаком вдаряла по домівкам. Дерева, що були у близькості з вогняною формою починали займатися.