Глава 12. Нові відкриття Єноса.
Єнос сидів у невеличкій кімнаті, яку він спеціально виділив для своїх навчань магії. Вона була заставлена полицями з книжками. На одному зі столів були розкладені і сушилися трави. На іншому столі була купа книжок. Одні з них розкриті. На деяких були підкреслені місця і виднілись закладки між сторінками. Коли він вже збирався зробити нову спробу відпрацювання навичок магії, як тут до нього постукали.
─ Гомеш – це ти?
─ Так, Повелителю. В мене для вас новини.
─ Сподіваюсь добрі новини.
─ Ви шукали чарівника. Один відгукнувся і чекає вас у залі для аудієнції.
─ Нарешті. Це вже добрі новини. Хтось з чарівників все ж таки передумав?
─ Думаю, це не місцевий чарівник. Це мандрівник у часі. З іншого світу можливо.
─ Так це ще краще. Він не знає Мезіду і не буде їй співчувати. Це просто чудово, ─ сказав він посміхаючись і потираючи руки від задоволення.
─ Ходімо.
Єнос увійшов до тронної зали де звичайно відбувались аудієнції. Сьогодні в нього був чудовий настрій. Він нарешті знайде чарівника, який йому допоможе. Він на це сподівався. А Гомеш вже давно не бачив володаря таким задоволеним, а тим паче ─ щоб той посміхався. Він сумував за тими часами, коли це було. Але тоді, це були часи, коли він правив з Мезідою і народ був щасливий. А зараз ця посмішка була скоріш знаком недобрим. І Гомеш це розумів.
Єнос пройшов через залу до трону і сів на нього.
Відвідувач підійшов і вклонився.
─ Добрий день, вельмишановний государю. Я прийшов, бо дізнався, що ви шукаєте чарівника.
─ Так. Шукаю. Якою магією ви володієте?
─ Багато якою. Можу відчиняти будь-які двері, переміщатися у часі і просторі, створювати часові петлі, бачити минуле якоїсь речі, контролювати розум, володію магією вогню, можу зцілювати.
─ Це дійсно справляє враження. Та ви не будете проти, якщо вам запропоную невеличкий тест?
─ В чому він полягає?
─ Ходімо за мною.
Єнос вийшов, і чарівник пішов за ним. Вони вийшли на задній двір, де стояли п’ять купок ─ залишки від Гоків, які він звелів не прибирати.
─ Знаєте, що це? ─ запитав Єнос.
─ Судячи з інформації, яка з них йде, це земля і вода, які були використані для створення магічних створінь. Ще тут є інформація мертвих душ. А в одному випадку ─ якийсь контакт з живою людиною на телепатичному рівні. Ненадовго.
Єнос був задоволений. Отже, він все-таки не помилявся, коли відчув, що в одній купці є якась жива енергія. Та чарівник сказав все правильно про склад тих купок. Єнос нарешті відчув спокій і полегшення. Тепер він не один. Поряд буде людина, яка в магії розуміється більше ніж він. І, можливо, він ще чогось у нього навчиться.
─ Ви мене порадували, ─ сказав Єнос. ─ Ви не тутешній?
─ Так, ви маєте рацію. А зараз вирішив подивитися на інші світи. Та й грошей заробити не завадить.
─ Чи надовго ви до нас завітали? Скільки плануєте тут бути? Вибачте, що питаю. Але я хочу розуміти, чи можна на вас покластися. Може, ви завтра вирішите летіти і опановувати інші світи.
─ Я розумію ваше хвилювання. Та я ще не опанував ваш світ. На декілька місяців я тут залишуся. І якщо мені тут сподобається, то залишуся і надалі.
─ Чудово, чудово. А як вас звуть?
─ Моє ім’я Гарферіон.
─ Чудове ім’я. Думаю, я візьму вас.
─ Радий буду служити вам.
─ Добре. Тоді в мене буде для вас робота. Справа ось у чому. У землях поряд з моїми землями править одна володарка ─ Мезіда. І от вона незаконно відібрала у мене владу. Я хочу повернути свій трон і правити світом, як раніше. Ви навіть можете спитати людей, як їм жилося п’ятдесят років тому. Кожен скаже, що був щасливий. Я, звичайно, не можу їй самій спричинити щось. Вона ж жінка. Тому хочу, щоб її піддані зрозуміли, що вона не здатна правити, як чоловік і не зможе захистити їх. Ці магічні створіння, яких ви розпізнали називають у нас Гоки. Я щоразу їх створюю. Та сам я не маю стільки сили, щоб створювати їх більше. Та й хочу, щоб вони були сильніші. Ви зможете допомогти мені в цьому?
─ Думаю, так. Та мені треба побачити що саме і як ви створюєте. Перш ніж казати щось конкретно.
─ Звичайно. Це можливо. Ввечері у вас буде така можливість. І ви все побачите на власні очі.
─ Це буде чудово.
─ А зараз я б хотів щось запитати. Скажіть, шановний Гарферіон, а ви можете побачити, що то за живий чоловік був, з яким контактував Гок? Де він живе? Як його звуть?
Гарферіон підійшов до потрібної купки і став дивитись на неї завмерши на деякий час.
─ Я бачу ліс. Це місце глибоко у лісі. Там невеличке поселення. Велика енергія каміння іде. Можливо, там мешкають люди, що мають справу з камінням.
─ Так, є таке місце там. Я добре знаю ті краї. Це селище каменярів.