Літо1981року. Халабудне сообщєство жваво обговорює вчорашній
День фізкультурника за лімонадом і піроженими. Ту
смакоту купили на стадіоні, де були всякі сорєвнованія,
марширували барабанщиці(і наша Гуня), виступали
акробати(і наша Ірка),а також всі желающі за три рублі
могли пригнуть з парашутной вишки( з інструктором ілі
без).
-Шо там пригать! І я б змог,єслі б батьки рядом не стояли.-
убєдітельно ізрьок Серьога Студебеккер.
-Я б тоже змогла-піддержує Валька Курьяниха.
-То з самольта страшно, а з вишки-ніфіга. Он з криши
курника в гамак пригали,коли од Івана з аличі тікали,ніхто
ж не боявся.-авторітєтно басить Бабенчиха.
-Можна і з криші. Токо з курника низько, а без парашута не
інтірєсно.-резонно підмічає Колька Лисенко.
-А шо,єслі....
Пригать рішили з самої високої криші Студебеккеровой
хати. Куполом парашута став Лисенковий клійончатий
тент, а на стропи дівчата пожертвували імпортні каучукові
скакалки з розовими ручками.Для страховки вполнє
підходила свіжовибита баби Ольжина перина,шо
провітрювалась на воротах( по радіо передавали дощі, єслі
шо,скажем, в сарай несли,шоб не намокла).Парашут
мастИрили до вечора і ще половину наступного дня. Потом
написали на бумажках цифри от 1до10,,скрутили в
трубочку, згрузили в Ігорєву панамку і стали тянуть
жрєбій. Перший номер витяг Серьога, то ж він з
парашутом поліз на кришу, а ми потягли перину до
Студебеккерів у двір і , тримаючи її з чотирьох боківотвєцтвєнно приготовились принімать посадку.
Небо темніє,вітер посилюється,Колька Лисенко предлагає
переміститься до Грибенчихиного забора,бо парашутіста
може знести в том направлєнії. Баба Ольга побачила у
вікно,шо насувається гроза ,вийшла у двір ,обнаружила
возмутітєльну передісклокацію своєї перини і з напором та
елегантністю ведмедя-шатуна ломонулася через зарослі
сусідської малини , гаркнувши на все горло:"Ідіоти!
Атставіть!!! Єта ж гагАчій пух!!!".
Од неожиданості ми втратили організованость двіженій,
перина зачепилася за гвоздік на заборі, напірник тріснув із
дирочки виліз той пух і весело закружляв,підхоплений
поривом вітру. При попиткє виправити ситуацію перина
репнула,як стиглий кавун. Баба Ольга ,заклякла в стовпі
пуху,поклавши руку на серце і тільки скорбно вздихала:"
Мать.. мать..мать..."
На криші Серьогін парашут сначала харашо надувся.потом
качнувся в сторону, зачепився за антену і повис на
проводах. Антена прєдатєльскі погнулась,провода
подозрітєльно заіскрили.перепуганий парашутіст якось
випутався із скакалок,скользнув на козирьок і скотився на
кришу Грибенкового курника. Трюхленька покрівля не
витримала ваги парашутиста та сили удару, і чорная дира поглотіла
пригуна. Грибенкові кури,шо вже було вмостилися
переждать грозу в тіши і бєзопасності, збились в
перелякане істерично квохкаюче стадо, ринулися у двір до
Студебеккерів і почали активний пошук антистресових
червяків на тьоті Оліних клумбах.
Богомольна Катерина,шо саме верталася з магазіна
,узрівши свій розфігачений малинник і бабу Ольгу,кинула
сумку в переулку, заволала: "Вєдьма проклЯтая!!!" І з
батоном наперевєс посунула на сусідку.
В дверях дірявого курника показалась сіро-чорна
потвора,утикана пір ям,по якому стікало щось жовтуватеНа ту нєпонятну субстанцію густо налипав танцюючий в
повітрі гагачій пух. Потвора накульгуючи рухалась в нашу
сторону зі словами "Бляха-муха! Кажись,перелом! ",від неї
сильно тхнуло .(Просто Серьога приземлився на
квочку,потовк яйця, поскользнувся при попиткє встать і
при повторной попиткє викачався в усьому.шо було на
підлозі протараненого ним строєнія).
Вітер здуває парашут з антени, Клійончатий
осьміног,прощально махнувши каучуковими щупальцями,
пливе над толпою наших оторопілих батьків в сторону ж|д
моста. Ті квадратними очима дивляться.як в пуховій
заметілі Катерина гамселить батоном бабу Ольгу, а ми з
порваним мішком топчемося навколо вонючого чуда в
пєрьях.
Тут со страшной сілой гримнуло, блимнуло і линУло. Баба
Ольга ,ізвернувшись, дає Катерині підсрачника і шустро
скаче до себе через многострадальний малинник.Катерина
заводить обичне"Да погібнут бєси,"воздєв к нєбесам руку з
ошмьотками батона. Струмені дощу змивають з "чуда"
розквецані яйця,пух і куряче лайно. Дядя Коля впізнає
свою дитину і тягне в хату. Бушующа стіхія швидко
розганяє всіх по домівках. Курі з перепаханого квітника
евакуїруються в Бабенковий сарай.
Потом в місцевій газеті в рубриці "проішествія" була стаття
про аварію і затор під мостом під час зливи.причиною яких
стало падєніє клійончато- вірьовочної конструкції
невідомого призначення на лобове скло "жигулів".
Обійшлося без жертв.
Сірьога Студебеккер відбувся вивихом і переляком.
А от халабуду гроза рознесла в пух і перья. Прийшлось
нову строїть.