Байки та жарти
Стрижка сивини
Гумористичний вірш. З дружиною.
Ой ти, жінко моя люба, підстрижи чуприну сиву,
Бо набридло виглядати, як старезний дідуган.
Хочеш, мила, щоб я врешті був, як парубок красивий?
Хочеш діда-танцюриста, щоб тримався на ногах?
Що ти кажеш? Робить мене найрозумнішим на вигляд?
Отака вона солідна та красива сивина?
Полуничка моя стигла! Я ж радію, а не скиглю!
Постривайте, люди добрі, то ж для мене дивина!
Щоб чуприну підрівняти, має бути все надійним.
Ти мені, дружина люба, сивинОньку підстрижи.
Щоб розумним виглядати, окуляри я надіну –
Про сімейну таємницю ти нікому не кажи.
Підстрижи мене охайно, бо розпатланий негарний.
Підстрижи мене негайно, я піду у «райсобес».
Підстрижи-но терміново. Що, очікування марне?
Мусять пенсію платити хоч з чуприною, хоч без.
Підбери мені краватку. Пошукай-но у комоді.
Я сидітиму спокійно. Табурет – неначе трон.
Я ж ще начебто моторний. Одягатимусь по моді.
Тож піду гуляти пішки, не поїду на метро.
Сонечко, працюй ретельно. Розчеши мені чуприну.
Негаразд ходити в люди, якщо зачіска не та.
Наче крила виростають. У нірвану я поринув.
Підстригатися приємно – то є правдонька свята.
