Байки та жарти
Муха на стелі
Байка про муху, яка сидить на стелі догори ногами та дивиться вниз на людей.
Гей, люди! Ви, я бачу, дивні…
Вам там нема чого робити?
Створіння дуже примітивні –
Не можна ж так себе ганьбити!
Ви робите безглузді рухи.
Безкрилі, товсті та огидні.
Ой, а які страшенні руки!
Незграбні, недолугі злидні.
Я вільно бігаю по стелі
Та не боюсь, що можу впасти.
Ми, мухи, вправні та веселі.
Це ж дуже просто. Це є щастя.
Дивлюсь згори – мені прикольно.
Дивитися-бо дуже смішно.
Ви некрасиві, безтолкові.
Ви не літаєте, бо грішні…!
Ще й невтямки для вас дзижчати,
Та замість лапок дві кінцівки.
Оце скажу вам для початку.
Така моя для вас оцінка.
Та й їжа ваша також дивна –
Вона мені смердить, не пахне.
Та й дивна ваша вся родина!
Що вам у голову шарахне?!
Навіщо вам ота газета,
Що в трубку скручена невміло?
Найкращий запах – у клозеті.
Ви навіть це не зрозуміли.
Ми, мухи, гарні та кмітливі,
Ми вправно ходимо по стелі.
На віражах швидкі, сміливі,
Літаємо по всій оселі.
Спілкуємося з тарганами,
Або з жуками на городі.
Вони ж рідня, скажу між нами.
Вони з крилатої породи.
Ми, мухи, виховані, чемні.
Руками нас, тюхтій, не вловиш.
Ви – пригальмовані нікчеми!
Пробачте вже за гостре слово!
