Байки та жарти
Слухняний чоловік
Дружину слухаю уважно,
Бо знає мила геть усе…
Що де було… все вмить розкаже,
Що нам майбутнє принесе.
Дружині підкоряюсь чемно.
Я з нею зовсім не сварюсь.
Наказів різних – незліченно.
Але ж я спритний, не барюсь.
Наказ виконую свідомо
Без заперечень та дурниць.
Проґавив? «Грім» навколо дому
Та «блискавки» з її зіниць.
Наказ частіш надходить з кухні:
«Іди, їж борщ! Тобі кажу!»
Чекаю. Виверження стухне –
Іду. Здоров’я бережу.
Зроблю для неї все негайно,
Швиденько викину сміття,
Пилюку витру – все охайно,
Чистесенько… ото життя!
Сиджу тихенько на дивані…
Волюнтаризм – то не моє.
Перебуваю у нірвані…
То, може, злагода і є?
Не сперечаюсь жодним чином.
Все розумію, не дурний…
Не маю для журби причини,
Наказ чекаю головний:
«Іди сюди, нарешті, любий!
Тебе я буду цілувать!»
Дивлюся на жіночі губи,
Не можу радість приховать…
