Байка
Обирала президента лісова громада,
Щоб життя без інцидентів привести до ладу.
Розглядали кандидатів пильно, достеменно,
Бо колишній, клишоногий, вже набрид страшенно.
Позбиралися звірята зранку на нараду,
Бо хотіли всі почути найчистішу правду.
Кожен слово брав по черзі в лісовій спільноті,
Промовляв про кандидата та його чесноти.
Слухали усіх уважно, будь-яку звірину.
Відпрацьовували чітко лісову доктрину.
Попередника Ведмедя лаяли охоче,
Скарги, критику на нього – все казали в очі.
«Сил нема терпіть Ведмедя – зовсім клишоногий!
В кандидата мають бути хвіст, копита, роги…
Пропоную Віслюка, – так провив Вовчисько. –
Він тварина отака! і морально чиста!»
«Я би запросила Лева, – крикнула Лисичка. –
Він не хижий, він в савані ласує травичкой».
«Ні, звичайно буде Лось президентом лісу.
А всі інші, - каже хтось. – Хай ідуть до біса».
Жабенятко із болота прискакало хутко:
«За Крота проголосуйте, бо красиве хутро».
Їжачки пропонували зайця Довгі Вуха:
«Він у лісі найспритніший». Хто ж би їх послухав?
Коаліцію створили таргани та миші:
«Розвиваймо гральний бізнес. Гарантуєм кришу.
Обираймо, друзі, Білку, бо хазяйновита.
У рудої, як у банку – буде шито-крито».
На галявині потроху почало смеркати,
Але вибори ідуть – зась відволікати!
Крики, галас не стихають, і немає втоми –
Тільки в темряві розбіглись виборці додому.
Не домовились звірята, лише покричали.
Злагоди та розуміння їм не вистачало.
То ж залишився Ведмідь лісом керувати.
Клишоногий? То таке… годі мудрувати.