Байки та жарти
Авто у лісі
Байка
На галявині світало… вийшли звірі з лісу.
Дивляться – стоїть машина, без людини звісно.
Може, по гриби приїхав, заблукав гульвіса.
Нам шукать немає втіхи, хай іде до біса…
Може, то простий рибалка – всяке ж може статись…
Їжачок закликав палко: «Їдемо кататись!»
Запустити ж ту машину спершу не вдалося,
Тож пораду порішили запитати в Лося.
«Бачив я, що роблять люди перед тим, як їхать.
Я робитиму так само, без дурні та пихи.
По колесах треба злегка стукати з початку –
Всі завжди отак робили, я то бачив часто».
Лось по колесу постукав рогом та копитом,
Бо такий був від природи, дуже любопитний.
А Кабан – він не з рогами – мабуть, з переляку
Копнув колесо ногами, аж копита вклякли.
«Треба скло протерти й фари, – гомонить Лисиця. –
Тож зроблю все зараз чітко, саме, як годиться».
І Лисичка спритно, хутко влізла на капота
Та й своїм руденьким хутром провела роботу.
«Треба гучно матюкатись», – прогукав Вовчисько.
Він це чув, бо до рибалок підбирався близько.
Вовк загнув своє матюччя, поверхів на вісім.
Тільки тачка не гуде, сміх стоїть у лісі.
Шкереберть пішла та справа. Стало зрозуміло,
Що поразка дуже сильно «водіїв» втомила.
Як машину запустити, звірям невідомо.
То ж пішли вони, невдахи, пішки в ліс, додому…
