Майже байка
Виходжу восени на ґанок…
Зненацька – Хрясь!!! Упав горіх.
От несподіванка на ранок!
Та хоч не стався раптом «гріх»…
Перелякала клята ґава,
Ще й дивиться згори униз.
Їй звісно і самій цікаво –
Горіх розбився об карниз?
Не хоче, бач, довбати дзьобом,
То й кидає на щось тверде.
От хитромудра ж ти неробо,
Ти ж так лякатимеш людей!
Сир у ворон уже не в моді –
Горіхи кидають з даху…
От дати б по крилатій «морді»,
Щоб не робила більш страху!