- 29 -

Новий день приніс Арону солодке пробудження в обіймах коханої, та гнітючі протести радників. Завжди він намагався тримати під контролем свої емоції, якими б вони не були. Чомусь, йому думалося, що в нього це добре виходить. За день до коронації, яку вже кілька разів відкладали за різних причин, він ледь не задихався від люті.

— Що це все має означати? — Арон жбурнув якомога далі від себе, десятий сувій зі скаргами від знатних сімей.

Він не дивився ні на кого, й одночасно на всіх разом. В його очах полопали капіляри, а вилиці з шиєю були напруженими.

— Мій королю, — звернувся Зен Мірос, схиляючи в низькому уклінні, голову перед Ароном, — це давня традиція. Хто ми такі, щоб її порушувати.

— Це застаріла традиція!

— Ваш батько, покійний король Арев, — Зен кілька секунд витримав мовчанки, — обрав вашу матір за свою королеву, не просто за одним бажанням. Він поважав традиції.

— В чому повага?! — він тяжко видихнув. За вікном пустився снігопад, радники не підіймали своїх голів, навіть на короля не дивилися окрім Зена, який вів бесіду й представляв слово від всіх радників. — Поясніть своєму королю, в чому повага – проведення ночі з жінкою, яка має прізвище Одерштейн?

— Ваша світлосте, сім’я Одерштейн посідає королівський трон ду-уже довгий час. Кожен король, перед своєю коронацією проводив ніч із жінкою яка мала прізвище Одерштейн, задля збереження роду та могутньої сили. Посаджене сім’я може прорости, дати нове життя. Саме завдяки цій традиції, сім’я Одерштейн має безліч побічних гілок, і більшість з них навіть не пов’язані між собою кровно.

— Тобто, якщо жінка, яка не відібрана на ритуал, вагітніє до коронації – то її дитина бастард. Якщо ж жінка, з якою проводять ритуал, народжує – то це велике збагачення нашої сім’ї та сили?! Це так виходить?

— Не зовсім, мій королю, — спокійно відповів Зен. — Це також зроблено для того, щоб у вас було кілька спадкоємців. Якщо жінка, з якою проведено ритуал народжує вам дитя і ваша офіційна королева народжує дитя, то саме діти від королеви перші в черзі на трон. Якщо королева не народжує, у вас завжди може бути спадкоємець.

— Якщо під час ритуалу, дитина не буде зачата?! Що тоді?

— Такого ще не було.

— Тобто я повинен виконати цей ритуал сьогодні? Всі ці скраги…

— Ваша високосте, це не скарги. Ваші піддані, смиренно чекають, коли ви виконаєте ритуал і на вашу голову опуститься корона. Коронація й так відклалася на надто довгий час. Ваша високість, це традиції вашої сім’ї. Ритуал, який виконував кожен король. Невже ви зречеться…

— Хто ця дівчина? — Арон відкинувся на спинку трону, заплющивши очі.

«Це не близькість. Це фізична праця. Ритуал. Не більше! Всього лиш один раз це перетерпіти й забути як нічний кошмар. Я кохаю лише одну жінку!» — переконував себе Арон.

— Родини проголосували за кандидатуру – Віві Одерштейн. Вона вам відома.

— Хто? — він здивовано розплющив очі, дивлячись на Зена Міроса.

***

Цього дня Сільвану Віві зустріла з надто широкою й задоволеною посмішкою. Фалоне не могла не помітити, наскільки Віві сьогодні була причепурена, і у всьому її вигляді була неабияка елегантність, жодного натяку на те, що вона була войовничим військовим.

— Сподіваюся, нашу дружбу цей ритуал не зіпсує, — замість вітання промовила Віві, наливаючи особисто чаю в чашку Сільвани.

— Який ритуал? — здивовано запитала Фалоне, сідаючи в свій стілець.

Вони знову були двоє за столиком, ні Ідани Вайс, ні Ліран Мірок не було вже кілька днів поспіль.

— Ти справді не знаєш? — Віві демонстративно закліпала очима, відводячи погляд в сторону, прикриваючи свій рум’янець віялом, який дістала зі свого правого чобота.

Сільвана навіть не сумнівалася, що віяло було прихованою зброєю.

— Не знаю. Поділишся?

— Тебе це може засмутити. Я не хочу бути тою, хто говорить погані новини. Насолоджуйся чаєм. Він заспокійливий. Мені пора готуватися. Мене чекає дуже цікавий обід.

Після цих слів Віві підвелася й покинула сад, залишивши Сільвану на одинці. Фалоне ледь стримала обурення, але не на свою вдавану подругу, а на себе, за те, що так мало часу приділила вивченню традицій столиці, палацу, й самої коронації.

— Вам просили передати, — промовила прислужниця, яка з’явилася надто не очікувано.

Жінка тримала в руках срібний розніс на якому лежало два конверти – один чорний із золотим гербом сім’ї Одерштейнів, інший ніжно-блакитний з ініціалами – «І.В.»

— Дякую.

Сільвана взяла обидва конверти. Вона не стала їх розкривати в саду, відмовившись від чаю, вона відразу попрямувала до себе в кімнату. Лихі думки засіли в ній, після дивних сів Віві, яка саме на це й розраховувала.

Фалоне не встигла переступити поріг, як заді неї з’явився Даран, проходячи в котрий раз в її кімнату, без запрошень.

— Що це має означати, Даран…

Агосто зачинив за собою двері, знову залишаючись з нею на одинці.