Багаття любові

Парусник

Ще за Панька все відболіло, віджило, вмерло, відцвіло, 
Й галеру непростих мандрівок у тиху гавань занесло. 
Борти ледь бриз морський хитає, не ворушить весла вода,
Лиш птаха спомини здригає граційним помахом крила.

Та певно ні, не всі спокуси, тортури й муки крижані

Зостались там в буремних водах -
Тихцем й у гавань запливли.

Плескоче в брижах жваве море,

І весла в кочетах скриплять. Бурунить хвацький вітер хвилі,
А мрії вдалечінь манять.

Дарма що здавна вже на рейді й забув як стати до  стерна,

Свій шлях у морі клекотливім віднайде парусник-душа.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше