Уздовж Пейзажної алеї,
Несу життя свого трофеї.
Йдуть навздогін страхи й відрази.
Поневіряння, біль й образи.
Страхи, тривоги й панібратство
Трутизна лестощів й нахабство.
Огидні прірви поторочі,
Вирують покручі й клекочуть,
Кати людей й душі вандали,
Посіли вперто п’єдестали.
Знесе, проте, їх Володимир,
Русі Хреститель в інший вимір!
Володар круч Дніпровських, князю!
Нехай ізгинуть всі й одразу!
Відредаговано: 29.09.2023