Багаття любові

Душі людської поторочі

 

Уздовж Пейзажної алеї,

Несу життя свого трофеї.

Йдуть навздогін страхи й відрази.

Поневіряння, біль й образи.

Страхи, тривоги й панібратство

Трутизна лестощів й нахабство.

Огидні прірви поторочі,

Вирують покручі й клекочуть,

Кати людей й душі вандали,

Посіли вперто п’єдестали.

Знесе, проте, їх Володимир,

Русі Хреститель в інший вимір!

Володар круч Дніпровських, князю!

Нехай ізгинуть всі й одразу!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше