Вже осінь вальсує у барвному платті,
У танку прощальному вихрять листки.
На гладі озерній лоскочуть латаття
Спекотного серпня вітри-втікачі.
Одна тільки мить й вирувати негоді,
Сніжити й хурделити аж до весни,
У хутра з коштовного білого снігу
Ошатно вбиратись деревам й землі.
Весняний капіж лють зимову вгамує,
Розтопляться білі вбрання й килими.
У святі пробудження світ галасує,
Бринять, як струна, дзюркотливі струмки.
А влітку проміння гарячого сонця
В обійми захоплять пістряві луки.
Квітують поля та зерно колоситься,
У кронах розлогих шепочуть птахи.
Відредаговано: 29.09.2023