Багаття любові

Багаття любові

Жевріло поволі любові багаття,

Ніхто не роздмухував млявих вітрил.

Не скаженіли й не рвались на шмаття,

Поснули в коморі дві пари їх крил.

 

Знічев’я шаленство просякло в щілини,

Розворушило завмерлі доми.

Живішати стали безкрилі родини,

Зі згарища встали вогню язики.

 

Десь пристрасть здригнулась на дальніх полицях,

З тих крил обтрусився назбираний пил.

Любов освітила й забарвила лиця.

Надимало вітром дві пари вітрил.

 

Здається надії прокинулись й мрії,

І бігти схотілося, а не повзти.

Шкода, що на брижах нової стихії,

У різні боки попливли кораблі.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше