827. СЛУХ >>> (чу́тка); (слух)

🔍 Вступ

Московське слух має два основні значення:

неперевірена інформація, новина, плітка;

фізіологічна здатність сприймати звуки, музичне чуття.

В українській мові ці значення чітко розмежовані словами чутка та слух.

✦ Уточнені тлумачення з прикладами вживання

1️⃣ слух — сплетня, новость, непроверенная информация

➡ чу́тка

Тлумачення:
Вістка, повідомлення про кого-, що-небудь; відомості, вірогідність яких не встановлена.

Приклади:

неприятный слух → неприємна чутка

ходят слухи → ходять чутки

пустить слух → пустити чутку

2️⃣ слух — физиологическое чутьё звука, музыкальная способность

➡ слух

Тлумачення:

Одне з п’яти зовнішніх чуттів, що дає можливість сприймати звуки.

Здатність правильно сприймати і відтворювати музичні звуки.

Приклади:

острый слух → гострий слух

потерять слух → втратити слух

абсолютный слух → абсолютний слух

✐ Коментар до українських відповідників

У московському реченні слово слух вжито двічі — у переносному та прямому значеннях.

В українському перекладі значення розмежовано:

чутка — неперевірена інформація;

слух — фізіологічна здатність сприймати звуки.

Таке розмежування усуває омонімію й робить зміст прозорішим.

✧ Сталі словосполуки

чутка:

безпідставна чутка

ширитися чутками

спростувати чутки

слух:

тонкий слух

абсолютний слух

порушення слуху

✍ Поради

Якщо йдеться про інформацію — це чутка.

Якщо про здатність чути — це слух.

Не перекладати «ходят слухи» як «ходять слухи» — нормативно: ходять чутки.

⚠ Типові помилки

❌ ходять слухи
✔ ходять чутки

❌ поширився слух (у значенні «плітка»)
✔ поширилася чутка

📊 Порівняльна міні-таблиця 827А

✒ Коротка шпаргалка

Новина без підтвердження → чутка

Фізіологічна здатність → слух

✐ Літературний приклад

«Одна необережна чутка може зруйнувати репутацію, але жодна з них не здатна притлумити гострий слух правди».

московською

«Один неосторожный слух может разрушить репутацию, но ни один из них не способен притупить острый слух правды».

✅  Висновок

Московське слух поєднує різні значення.
Українська мова чітко розмежовує їх словами:

чутка — неперевірена інформація;

слух — здатність сприймати звуки.

Таке розмежування забезпечує лексичну точність і стилістичну ясність.