762. СА́ЛО >>> (сало); (здір); (лій)

⚠ Це складний, показовий розділ. Він не для механічного перекладу, а для усвідомлення відмінностей мов.

Цей розділ показує, як одне московське слово охоплює кілька різних понять, які в українській мові мають окремі назви. Він не призначений для буквального перекладу кожного контексту, а для усвідомлення системної різниці.

🔍 Вступ

Слово са́ло належить до тих випадків, коли зовнішня подібність української та московської мов вводить в оману.
Хоча форми збігаються, їхній зміст різний.

У московській мові сало часто є узагальненою назвою будь-якого тваринного жиру — харчового, топленого, сирого чи технічного.
В українській мові, навпаки, кожен різновид жиру має окрему назву, що фіксує:

походження;

спосіб оброблення;

призначення.

Цей розділ не для механічного перекладу, а для розуміння системної різниці між мовами.

✦ Уточнені тлумачення з прикладами вживання

СА́ЛО (укр.)

→ Твердий підшкірний жир свині, уживаний як харчовий продукт
(солений, копчений, варений).

Приклади:

сало з часником і чорним хлібом

солити сало на зиму

нарізати сало тонкими скибками

📌 Не охоплює: топлений жир, технічні жири, сирий жир після забою.

ЗДІР (укр.)

→ Сирий, щойно знятий жир (часто зі шкірою) до перетоплення;
→ фахове слово м’ясницької та господарської лексики.

Приклади:

свіжий здір зі свинячої туші

здір готують до перетоплення

здір лежить на столі перед обробленням

📌 Не є харчовим продуктом у готовому вигляді.

ЛІЙ (укр.)

→ Топлений тваринний жир (яловичий, баранячий, свинячий);
→ використовується в господарстві, кулінарії, техніці.

Приклади:

перетоплений лій у горщику

яловичий лій для свічок

лій для змащування форм

ЖИР (укр.)

→ Родова назва жирових речовин без уточнення стадії чи призначення;
→ наукове, нейтральне або описове слово.

Приклади:

тваринний жир

рослинні й тваринні жири

важкий яловичий жир

☝Українські са́ло, лій, здір — три різні поняття, які в московській мові часто зливаються під словом сало.
У нормативній українській мові лише са́ло є прямим відповідником до московського сало — і лише в харчовому значенні.
Таке розрізнення є принциповим для точного, некалькованого перекладу.

✐ Коментар до українських відповідників у реченні

У московському тексті три різні стани жиру позначено словом сало.
Український переклад розводить їх за змістом:

са́ло — готовий харчовий продукт;

здір — сирий жир до оброблення;

лій — результат перетоплення;

жир — родове, узагальнене позначення.

Таке розмежування не ускладнює текст, а робить його точним.

☝ Отже, українське речення ідеально коректне:

…сало — здір — лій — жир

Але в московському варіанті все справді “сплющується”:

сало — сало — сало — жир

І тут виникає ключове напруження:

українська мова розрізняє стадії та функції;

московська — ні, і саме тому читачеві важко одразу “побачити” відповідність.

📌 Тобто проблема не у нашій логіці,
📌 а в асиметрії мовних систем.

✧ Сталі словосполуки

сало з часником

солоне сало

свіжий здір

перетоплений лій

тваринний жир

✍ Поради

Уживайте са́ло лише щодо харчового продукту зі свинини.

Не називайте лій словом сало — це семантична помилка.

Здір доречний у фаховому або описовому контексті, не в побутовому.

Для узагальнення використовуйте жир.

⚠ Типові помилки

❌ Перетоплене сало зберігали в горщиках
✔ Перетоплений лій зберігали в горщиках

❌ На столі лежить свіже сало (про сирий жир після забою)
✔ На столі лежить свіжий здір

❌ Здір подали до столу
✔ Сало подали до столу

📊 Порівняльна міні-таблиця 762А

☝ Пояснювальна примітка

Московське сало є семантично узагальненим і не розрізняє стадій оброблення жиру.
Українська мова зберігає точну термінологію, що історично склалася в господарській і побутовій культурі.
Саме тому переклад потребує не заміни слова, а вибору значення.

✒ Коротка шпаргалка

сало (їжа) → са́ло

сало (сире) → здір

сало (топлене) → лій