761. САЖА́ТЬ >>> (саджати); (садовити)

1. САЖА́ТЬ >>> (саджати); (садовити)

🔍 Вступ

Московське дієслово сажа́ть охоплює дії різного характеру:
від розміщення людей у сидячому положенні до висаджування рослин.
В українській мові ці значення не завжди передаються одним словом, а потребують семантичного розмежування, щоб уникнути стилістичної нечіткости.

Основними українськими відповідниками є:

саджа́ти — базовий, універсальний;

садови́ти — обмежений, стилістично маркований.

✦ Уточнені тлумачення з прикладами вживання

САДЖА́ТИ

→ Закопувати в землю коріння саджанців, бульби, цибулини, насіння тощо для їх вирощування;
→ Також: поміщати когось у сидяче положення, розміщувати.

Приклади:

саджати яблуні в саду;

саджати картоплю;

саджати дитину на стілець.

САДОВИ́ТИ

→ Допомагати кому-небудь або запрошувати когось сісти;
→ Має відтінок упорядкованої, організаційної дії;
→ Уживається переважно щодо людей, не рослин.

Приклади:

садовити гостей до столу;

господиня садовила гостей за святковий стіл.

✐ Коментар до українських відповідників у реченні

садовити (гостей) — передає організоване, ввічливе розміщення людей у сидячому положенні;

саджати (яблуні) — нормативно позначає процес висаджування рослин у ґрунт.

В одному українському реченні чітко розведено два різні типи дії, які в московському тексті формально передані одним словом сажать.

✧ Сталі словосполуки

саджа́ти

саджати дерева

саджати городину

саджати рослини

садови́ти

садовити гостей

садовити за стіл

садовити по місцях

✍ Поради

Якщо йдеться про рослини → обирайте саджа́ти.

Якщо йдеться про впорядковане розміщення людей → можливе садови́ти.

Не варто замінювати саджа́ти формою сади́ти — це знижує нормативність.

⚠ Типові помилки

❌ Садовити яблуні в саду
✔ Саджати яблуні в саду

❌ Садити гостей до столу (як нейтральна норма)
✔ Садовити гостей до столу / саджати гостей до столу (залежно від стилю)

❌ Сади́ти картоплю
✔ Саджа́ти картоплю

📊 Порівняльна міні-таблиця 761А

☝ Пояснення до слова САДИ́ТИ

САДИ́ТИ зафіксоване в класичних текстах і старших словниках як варіант дієслова на позначення висаджування рослин, розсаджування людей або поміщення чогось у певне місце.
У сучасній літературній нормі ці значення розмежовані іншими дієсловами — насамперед саджа́ти та, в окремих контекстах, садови́ти.
Форма сади́ти нині має історично-описовий статус і не рекомендується як нейтральна в нормативному мовленні, оскільки функційно повністю перекривається словом саджа́ти.

☝ Пояснювальна примітка

Форма сади́ти, зафіксована в класичних джерелах, у сучасній українській мові не є нейтральною нормою й функційно замінена дієсловом саджа́ти.
Дієслово садови́ти має обмежене вживання й не є повним синонімом саджа́ти, а використовується переважно для позначення організованого розміщення людей.

✒ Коротка шпаргалка

сажать (дерева) → саджа́ти

сажать (гостей) → садови́ти / саджа́ти

сади́ти → ❌ не сучасна норма

✐Літературний приклад

«Старий садівник любив садовити онука поруч із собою на лаві й розповідати, як правильно саджати квіти, щоб вони перезимували».

московською: 

«Старый садовник любил сажать внука рядом с собой на скамью и рассказывать, как правильно сажать цветы, чтобы они перезимовали».

✅  Висновок

Московське сажа́ть в українській мові не має одного універсального відповідника.
Залежно від об’єкта дії воно передається як:

саджа́ти — у нейтральних і загальних значеннях;

садови́ти — у стилістично окреслених ситуаціях розміщення людей.

Таке розмежування зберігає точність, нормативність і стилістичну культуру мовлення.