688. РАЗВЕ́ДЧИК >>> (розвідник); (розвідувач)

🔍 Вступ

Московське слово разве́дчик позначає особу, пов’язану з розвідкою, однак не розрізняє:

фах / статус особи;

безпосередній процес виконання розвідувального завдання.

В українській мові ці значення розмежовані двома різними словами — розві́дник і розві́дувач, що дозволяє точніше передавати зміст і уникати термінологічної нечіткости.

✦ Уточнені тлумачення з прикладами вживання

РОЗВІ́ДНИК
Іменник. Особа, яка професійно або за службовим обов’язком займається розвідкою; фахівець певного роду військ або служби.

Приклади:

військовий розвідник

досвідчений розвідник

працювати розвідником

літак-розвідник

РОЗВІ́ДУВАЧ
Іменник. Той, хто безпосередньо виконує дію розвідування, перебуває в процесі збору відомостей; акцент на тривалій або актуальній дії, а не на фаху.

Приклади:

розвідувач місцевости

розвідувач повернувся з завдання

розвідувач здійснював спостереження

✐ Коментар до українських відповідників у реченні

розвідник — назва фаху та статусу; особа, що керує, аналізує, має досвід;

розвідувач — виконавець конкретної, тривалої дії розвідування «тут і тепер».

В українському реченні одне московське слово разведчик розкладене на два семантично різні поняття, що підвищує точність і виразність тексту.

✧ Сталі словосполуки

розвідник:

військовий розвідник

фронтовий розвідник

служити розвідником

група розвідників

розвідувач:

розвідувач місцевости

розвідувач повернувся з поля

розвідувач здійснює спостереження

✍ Поради

Якщо йдеться про професію, військову спеціальність, статус → розвідник.

Якщо потрібно підкреслити сам процес, перебування в дії → розвідувач.

В офіційних, військових і публіцистичних текстах перевагу слід надавати слову розвідник.

⚠ Типові помилки

❌ служити розвідувачем
✔ служити розвідником

❌ підрозділ розвідувачів
✔ підрозділ розвідників

❌ військовий розвідувач (як термін)
✔ військовий розвідник

Помилки виникають через механічне ототожнення процесу й фаху.

📊 Порівняльна міні-таблиця 688А

☝ Пояснювальна примітка

Слово розвідник пов’язане з дієсловом розвідати (доконаний вид) і позначає особу, орієнтовану на результат або професійну роль.
Слово розвідувач походить від дієслова розвідувати (недоконаний вид) і акцентує тривалий або поточний процес дії.

У сучасній українській мові ці слова не є повними синонімами, хоча в окремих художніх або описових контекстах можуть зближуватися.

⚠  Важливе стилістичне застереження

Хоча словотвірне пояснення є правильним, у сучасній українській мові:

розвідник — домінантний і нормативний варіант у:

військовому,

офіційному,

публіцистичному вжитку;

розвідувач — допустимий, але:

не як назва професії;

не як термін роду військ;

переважно як контекстуальний, процесуальний опис.

Тобто:

❌ служити розвідувачем

✔ служити розвідником

Підсумок

✔ Так, розвідник і розвідувач справді корелюють із дієсловами розвідати / розвідувати.
✔ Але в сучасній нормі вони не рівноправні:

розвідник — основний, термінологічний, нейтральний;

розвідувач — допоміжний, описовий, контекстний.

Саме таке подання не збіднює українську, а навпаки — показує її словотвірну точність і стилістичну ієрархію.

✅ Висновок

Розділ 688 показує, що українська мова чітко розмежовує те, що в московській зведено до одного слова.

розвідник — термінологічно основне, нормативне слово;

розвідувач — допоміжне, процесуальне, контекстуальне.

Таке розрізнення забезпечує точність, стилістичну ієрархію та професійну ясність українського мовлення.