419. ОТКЛОНЕНИЕ >>> (відхилення); (збочення)

Слово «отклонение» у московській мові є багатозначним і багатостильовим:
воно вживається як у нейтральних технічних чи формальних контекстах, так і в політичній чи морально-оціночній лексиці.

Українська мова подає два основних відповідники:

• відхи́лення — нейтральне, описове слово для позначення відступу від норми або прямої лінії, відхилення у пропозиціях, траєкторії, планах;
• збо́чення — оціночне, часто негативне, позначає перекручення, ідейний або моральний відступ.

✒ Коментар до речення (Таблиця 419):

• підкреслює стилістичну різницю між "відхиленням" (нейтральним терміном) і "збоченням" (оціночним, ідеологічно забарвленим словом);
• граматично відповідає іменниковій формі заголовкового слова.

✍ Пояснення вживання:

• відхилення — універсальний термін, що вживається в технічних, формальних, бюрократичних, логічних та побутових ситуаціях
приклади: відхилення курсу, відхилення пропозиції, відхилення стрілки компаса.

• збочення — уживається тоді, коли мається на увазі ідеологічне, моральне, концептуальне викривлення
приклади: ідейне збочення, збочення моралі, збочення від лінії.

☝ Примітка до зворотного перекладу:

• українське відхилення → отклонение, якщо йдеться про рух, ухил, формальну дію;
• українське збочення → отклонение або извращение у негативному, ідеологічно забарвленому сенсі.

✔ Висновок:
Московське слово «отклонение» об'єднує як нейтральні значення, так і негативно-оціночні, тому в українській мові розгалужується на два відповідники:
відхилення — для фактичного чи технічного відступу;
збочення — для перекрученого чи морального ухилу.