410. ОСУЖДЕНИЕ >>> (осуджування); (осудження); (осуд)

У московській мові слово «осуждение» широко вживається для позначення дії несхвалення, покарання, критики або морального тиску. В українській мові воно розгалужується на три стилістично та граматично розмежовані відповідники.

Одне московське слово «осуждение» в українській мові передається трьома окремими формами з різними смисловими відтінками: осу́дження, осу́джування, о́суд.

✍ Уточнені тлумачення:

• осу́дження — завершена дія: осудження на суді, моральне осудження вчинку.
• осу́джування — тривалий або повторюваний процес: щоденне осуджування інших.
• о́суд — стислий вияв негативного ставлення: суспільний осуд, осуд поведінки.

✍ Примітка до зворотного перекладу:

Українські слова осудження, осуджування та осуд у зворотному перекладі можуть відповідати московському осуждение, але з уточненням:

• осудження → осуждение (у судовому, моральному, офіційному контексті),
• осуджування → осуждение (як процес),
• осуд → осуждение (як реакція, осудливе ставлення).

✔ Висновок:

Московське «осуждение» в українській мові розгалужується на три окремі лексеми, які розрізняються граматично, стилістично й семантично:

• осу́дження — завершена дія, офіційна чи моральна реакція на вчинок (суд, формальний акт);
• осу́джування — тривалий або повторюваний процес критики, публічного несхвалення;
• о́суд — стисла оцінка, моральне або громадське несхвалення.

Таке розрізнення:

• усуває омонімію й калькування зі слова «осуждение»;
• надає семантичну точність;
• зберігає стилістичну гнучкість у мовленні — від судового до побутового рівня.

⚒ У результаті українська мова демонструє тонке розмежування між дією, процесом і наслідком — і саме це забезпечує лексичну чистоту й точність, якої бракує універсальному слову «осуждение».