392. ОПРАВДАТЬ >>> (справдити); (виправдати, оправдати)

У московській мові слово «опра́вдать» має широке значення — від реалізації сподівань до юридичного звільнення від вини.

В українській мові ці значення розділено:

• спра́вдити — реалізувати сподівання, довіру;
• ви́правдати — визнати невинним (у суді або морально).

✍ Уточнені тлумачення:

• спра́вдити — здійснити очікуване, виявитися вартим довіри, довести свою спроможність.
  📌 справдити сподівання, обіцянки, сподівання колективу.
• ви́правдати — зняти звинувачення або моральну провину.
  📌 виправдати підсудного, виправдати себе, виправдати вчинок.

✍  Примітка щодо перекладу:

У московській мові «опра́вдать» може стосуватися або виправдання у вчинках, або реалізації очікувань.

В українській мові дієслова «спра́вдити» й «ви́правдати» мають чітко розмежовані значення:

• справдити — тільки про надії, очікування, довіру;
• виправдати — тільки про винуватість або провину.

⚒ Літературна форма «оправдати» теж допустима, але «виправдати» є нейтральною літературною нормою (за правописом 2019 року).

✔ Висновок:

• «Оправдать» → справдити (сподівання) / виправдати (людину, вчинок).
• Слово «справдити» часто зникає в перекладах,** але є ключовим для точності й стилістичної чистоти.

** Вислів «слово “справдити” часто зникає в перекладах» означає, що під впливом калькування з московської мови перекладачі помилково замінюють його на “виправдати”.
Це призводить до неприродного звучання та втрати точного значення.

⚒ Рекомендується відновлювати “справдити” там, де йдеться про реалізацію надій або очікувань — це забезпечує стилістичну чистоту та семантичну точність українського тексту (Таблиця 392А).

У першому варіанті:

• слово «виправдати» стилістично вказує на звинувачення, суд, провину, а не на довіру чи очікування.
• натомість «справдити» вказує саме на відповідність очікуванням.