389. ОКРУЖАЮЩИЙ >>> (навколишній); (оточуючий)

У московській мові «окружающий» — універсальний прикметник або дієприкметник, що позначає:

• те, що оточує фізично (середовище, повітря, люди),
• або існує навколо когось чи чогось (контекст, реальність, світ).

В українській мові значення розмежовано:

• ото́чуючий — граматичний дієприкметник активної дії;
• навко́лишній — сталий прикметник на позначення простору, умов, світу, середовища.

✍ Уточнені тлумачення:

• навко́лишній — прикметник; означає все, що існує навколо, становить середовище, простір або абстрактну реальність.
  📌 навколишній світ, навколишнє середовище, навколишній простір, навколишні умови.
• ото́чуючий — дієприкметник активної дії; позначає те, що дійсно оточує когось фізично або емоційно.
  📌 оточуючі люди, оточуючі фактори (лише стилістично нейтрально!)

☝ Примітка щодо вживання:

У більшості контекстів слова «окружающий» правильно перекладаються «навко́лишній» (для середовища, простору, абстракцій).

Виняток — коли йдеться про людей, які активно фізично оточують когось: тоді вживають «ото́чуючий».
Наприклад: оточуючі пацієнта медики, оточуючі його друзі.
У таких випадках «ото́чуючий» є нормативним дієприкметником, не калькою.

Дієприкметник «ото́чуючий» вживається рідше — для живих істот або активних учасників дії:

• ❌ оточуючий світ — калька;
• ✅ навколишній світ — правильно;
• ✅ оточуючі люди, оточуючі фактори — можливо, але стилістично краще: ті, хто його оточував.

✔ Висновок:

Окружающий →

• навко́лишній — коли мовиться про середовище, світ, умови;
• ото́чуючий — коли йдеться про людей або активну дію.

Це розмежування допомагає уникнути мовних кальок і забезпечує точність стилю.