359. ОБМАН >>> (ошукування, обдурювання, ошуканство); (обман); (облуда)

Московське «обма́н» є багатозначним і вимагає обов’язкового семантичного розрізнення в українській мові.

Московське слово «обма́н» об’єднує процес, результат і моральну оцінку введення в оману.
В українській мові ці значення розділяються:

• ошу́кування / обду́рювання / ошука́нство — процес, дія;
• обма́н — сам факт неправди, результат;
• облу́да — лицемірство, удавання, фальш із морально-негативним підтекстом.

Така структура дозволяє точно передавати зміст, стилістику й емоцію в кожному випадку.

Оцінка речення (Таблиця 359):

• Надзвичайно точне стилістичне розведення:
  – перше — процес (ошукування, обдурювання),
  – друге — стан речей, результат (обману немає),
  – третє — моральне, метафоричне узагальнення (облуда як спосіб мислення).
• Перехід між синонімами плавний, емоційно виправданий.

✍ Поради щодо вживання:

• ошукування / обдурювання — коли йдеться про активну дію: хтось когось дурить, шахраює.
• обман — у значенні брехні, фальшу, стану речей.
• облуда — вживати у філософських, релігійно-моральних або публіцистичних текстах, коли хочеться підкреслити деструктивний внутрішній вимір фальшу.

⚠ Типові помилки:

• Надуживання слова обман в усіх значеннях — збіднює стиль і втрачає точність.
• Неправильна калька «обман і зрада» → краще: ошука́нство й підступність / облуда й кривда (залежно від контексту).

✔ Висновок

Слово «обма́н» вимагає лексичного розщеплення в українській мові:

• ошу́кування / обдурювання — дія;
• обма́н — результат;
• облу́да — морально-стилістична оцінка.

Це збагачує виразність і точно передає зміст.