336. НЕГРАМОТНОСТЬ >>> (неписьменність); (неграмотність)

Слово негра́мотность у московській мові охоплює одночасно і буквальну неписьменність (нездатність читати й писати), і переносну неграмотність — брак обізнаності, освіченості в певній галузі.
В українській мові ці значення лексично розмежовані:

• неписьме́нність — буквальне, освітнє;
• негра́мотність — стилістично нейтральне означення некомпетентності, нефаховості.

Таке розмежування дозволяє уникнути зміщення значень і стилістичних збоїв, особливо в публіцистиці та освітніх текстах.

Поради з вживання:

• Вживайте неписьменність — коли йдеться про відсутність навичок письма та читання.
• Вживайте неграмотність — коли йдеться про загальну некомпетентність, відсутність знань у певній сфері, культурну неосвіченість.

Типові помилки:

• Калька: неграмотність населення у значенні не вміють читати й писати → некоректно.
Правильно: неписьменність населення (відсутність навичок читання й письма).

• Калька: неписьменна людина у техніці → помилково.
Правильно: неграмотна людина у техніці, недосвідчена, невміла, необізнана.

⚠ Помилкове вживання: боротьба з неписьменністю в документах → якщо йдеться про стилістичну або правову неграмотність, варто вжити: усунення юридичної неграмотності / недостатньої обізнаності.

✒ Літературне речення
У ті роки села боролися з неписьменністю — учили старих людей виводити букви, читати по складах. Але неграмотність ще довго жила в рішеннях, у побуті, в політиці — як темна звичка не слухати, не думати, не розуміти.

➤ Переклад московською:
В те годы деревни боролись с неграмотностью (безграмотностью) — учили стариков выводить буквы, читать по слогам. Но неграмотность ещё долго жила в решениях, в быту, в политике — как тёмная привычка не слушать, не думать, не понимать.

Це речення не лише виразно розділяє поняття, а й наочно ілюструє семантичний перехід: від буквальної безграмотности (неписьменности) — до культурної, побутової неграмотності.