312. НАМЕТИТЬ >>> (намітити); (накреслити)

Московське наме́тить охоплює два смислові пласти:

1.    Фізичне позначення — поставити позначку, лінію, контур;

2.    Ментальне, абстрактне позначення — визначити напрям, план, мету.

Українська мова лексично розмежовує ці смислові поля, дозволяючи уникати двозначности й покращуючи стиль:

• намі́тити — буквально, штрихом, точкою чи уявно (намітити лінію, місце);
• накре́слити — окреслити образно або умовно, часто в переносному, концептуальному значенні (задум, курс, стратегія).

Це класичний приклад, коли один московський дієслівний корінь розщеплюється в українській на базове та концептуальне значення.

Коли вживати:

▶ намі́тити → позначити фізично або штрихом

▶ накре́слити → уявно запланувати, образно визначити напрям

Типові помилки:

• Накреслити місце для свердління → Намітити місце для свердління.
• Намітити курс розвитку країни →  Накреслити курс розвитку країни.

✍️ Примітка:

☝️ Слово накре́слити має кілька прямих відповідників у московській мові — залежно від стилю й змісту:

• наме́тить — у переносному сенсі, коли йдеться про планування, визначення шляху чи мети;
• начерти́ть — у буквальному, технічному значенні (провести лінію, контур);
• начерта́ть — у високому стилі: записати, закарбувати, залишити для нащадків, накреслити як ідею чи закон.

✔ В українській мові слово накреслити охоплює всі ці значення — від практичного до урочисто-образного — залежно від контексту.