309. НАКАЗАТЬ >>> (покарати); (наказати)

Московське дієслово "наказа́ть" вміщує:

1.    Дію покарання (відплата, відповідальність);

2.    Дію доручення / волі — віддати розпорядження або моральне побажання.

 В українській мові ці значення лексично відокремлені:

• покара́ти — реакція на провину;
• наказа́ти — дати вказівку або заповісти щось.

Таке розмежування унеможливлює стилістичні збої.
Омонім російський — розкладений на дві чіткі форми в українській.

✍️ Додаткове пояснення до розділу:

☝️ Примітка:
Українське "наказа́ти" — не лише відповідник до "приказать", а й до "наказать" у значенні "доручити, висловити волю, заповісти".
Це значення особливо поширене в народному мовленні, виборчому контексті, духовній лексиці:

• Наказали синові берегти землю.
• Громада наказала депутату стояти за правду.

☑ Тому "наказати" в українській мові — цілком повноцінний переклад до деяких значень московського "наказать".

Коментар до речення (Таблиця 309)

✔ У реченні слово "наказати" використано в значенні — передати волю, заповісти, а не "приказать" = розпорядитись.

✍ Коли вживати:

Покарання, розправа → покарати

Розпорядження, заповіт, виборчий наказ → наказати

⚠ Типові помилки:

Помилка: Наказали його за зраду ➔ Виправлення: Покарали його за зраду

Помилка: Приказали виборці ➔ Виправлення: Наказали виборці

✒ Літературний приклад

— Я не зрадник! — вигукнув. — Я лише виконав те, що мені наказав батько. Якщо за це покараєте — то хай…

➤ Переклад московською:
— Я не предатель! — воскликнул. — Я только исполнил то, что мне наказал отец. Если за это накажете — пусть…