308. НАДУВАТЬ >>> (ошукувати); (надувати, надимати)

Слово «надувать» демонструє яскраву омонімію: має як буквальне, так і переносне значення.
В українській мові ці значення розрізняються:

• для фізичної дії — надувати / надимати,
• для обману — ошукувати / обдурювати / обманювати.

☝ Ми включаємо цей розділ не для нормалізації кальки "мене надули", а навпаки — щоб її заперечити і дати правильний переклад.

Московське дієслово надува́ть має два значення:

• буквальне — наповнювати повітрям або газом (надувать шарик);
• переносне — обманювати, вводити в оману (надули на деньги).

В українській мові ці значення лексично розведено:

▶ надува́ти / надима́ти — дія з повітрям або газом:
→ надувати м’яч, щоки, кульку.

▶ ошу́кувати / обманювати / обдурювати — дія, спрямована на обман:
→ його знову ошукали, обдурив усіх, обманула стареньку.

•  надимати — менш поширений, книжний синонім надувати.
•  ошукувати — нейтральне й нормативне слово для фіксації обману.

☑ Таке розмежування запобігає стилістичним помилкам і пояснює поширену кальку в українському мовленні.

⚠️ Застереження: уникати хибного вживання

✖ "Поширена калька": "надули мене" — в українській мові неприйнятна.
✔ Вона не має підтвердження у словниках і суперечить українському лексичному ладові.

☑ Слід говорити:

• мене ошукали
• мене обдурили
• мене обманули

✖ Не слід говорити:

• мене надули (у значенні «обманули»)

Коментар до речення (Таблиця 308)

Приклад досконало передає двозначність московського слова:
— надули = ошукали;
— надувать шарик = надувати кульку.

Поради з вживання

• надувати / надимати:
  • надувати кульку, щоки, м’яч
• ошукувати / обманювати / обдурювати:
  • він ошукує клієнтів, її обдурили в магазині

⚠Типові помилки:

• мене надули (помилка) → мене ошукали (правильно)

• знову його надули на ринку (помилка) → знову його обдурили на ринку (правильно)

✒ Літературний приклад

— Знову, кажеш, ошукали? — гмикнув дід, роздмухуючи щоки. — Бачиш, я хоч кульки надуваю, а не людей…

➤  Переклад московською:
— Опять, говоришь, надули (обманули)? — хмыкнул дед, раздувая щеки. — Видишь, я хоть шарики надуваю, а не людей…