Багатство української мови. Словник-Довідник. Том 2

298. МУСОР >>> (мусор); (сміття)

 

Слово му́сор — один із прикладів лексичної омонімії в московській мові, де буквальне значення (сміття) й образливий жаргон (міліціонер) вживаються однаково, проте стилістично несумісні.

В українській мові:

  • сміття́ — нормальне, побутове слово, позбавлене лайливого підтексту;
  • мусор — запозичення лише в маргінальному жаргонному вжитку, може подаватися в лапках або з транслітерацією для стилізації (у белетристиці чи аналітиці про кримінальну лексику). Етимологія: скорочено від МУСМосковский уголовный сыск.

Примітка:

Слово мусор у значенні міліціонера — вкрай лайливе, злодійське за походженням, неприйнятне в офіційній мові.
В українських текстах його варто подавати:

  • в лапках («мусор»),
  • з уточненням (на жаргоні, у просторіччі, лайливо),
  • або через стилізацію / пояснення, якщо використовується в художньому контексті.

Слово сміття — нейтральне, літературне, нормативне.
Його не слід змішувати зі словом мусор навіть у перекладі: це не омоніми, а лексеми з різними історіями та сферами вживання.

77

Поради з вживання:

Вживайте сміття:

  • для позначення відходів, зайвого, непотрібного;
  • приклади: викинути сміття, прибрати сміття зі столу.

Жаргон мусор:

  • уникайте в нормативній мові;
  • можливе стилістичне використання у художньому тексті або в аналізі кримінального жаргону;
  • доречно позначати як «на злодійському жаргоні», «у просторіччі», «лайливо».

Типові помилки:

  • Уживання мусор без позначення стилістичного статусу — порушення мовної норми;
  • Переклад сміття як мусор у художньому чи офіційному тексті — неприпустима калька.

     




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше