297. МУЗЫКАЛЬНЫЙ >>> (музикальний); (музичний)

Слово музыка́льный у московській мові охоплює два значення:

1.    Особиста чутливість до музики (музикальність);

2.    Предмети або явища, пов’язані з музикою (інструменти, твори, жанри).

В українській мові ці значення розділено стилістично й граматично:

• музика́льний — прикметник, який стосується людини, її чуття до музики, природних здібностей (музикальна натура, музикальний слух).
• музи́чний — прикметник до музики як мистецтва, стосується інструментів, шкіл, творів тощо (музичний твір, музичне училище, музичний супровід).

☝ Примітка: У технічних або педагогічних текстах іноді вживають варіант музичний слух, однак у художньому чи побутовому вживанні точніше: музикальний слух.

Поради з вживання:

▪ Вживайте музика́льний:

• коли описуєте людину, її слух, натуру;
• приклади: музикальна дитина, музикальний слух, музикальна душа.

▪ Вживайте музи́чний:

• коли йдеться про об'єкти, установи, твори;
• приклади: музичний інструмент, музична школа, музичний супровід.

Типові помилки:

• музикальний інструмент — неправильно (змішування стилів);
• музичний слух — термінологічно допустимо, але в художньому стилі краще: музикальний слух.

✒ Літературний приклад:

Її музикальний слух вражав із дитинства: будь-яку мелодію вона повторювала майже бездоганно. Та коли взяла до рук музичний інструмент, одразу стало ясно — вона не просто любить музику, вона нею дихає.