291. МИЛЫЙ >>> (милий); (любий)

Слово «ми́лый» у московській мові є надзвичайно універсальним: воно охоплює як характерні риси (ввічливість, приємність, доброта), так і особисту прихильність, кохання, ніжність.

Українська мова розділяє ці значення на:

• ми́лий — нейтральний прикметник про приємність, лагідність, зовнішність або характер;
• лю́бий — слово з емоційним забарвленням, що виражає любов, кохання, ніжність (часто як синонім до "коханий").

Коментар до речення (Таблиця 291):

• ми́лий → милая — без змін, універсально передається в обох мовах.
• любий друже → милый друг — єдино доречний варіант у російській, хоча українське любий тут має емоційніший відтінок тепла.

☝ Українське «любий друже» вміщує легкий окрас пошанівку й сердечности, якого «милый друг» у російській не завжди досягає — особливо в письмі.

Поради з вживання:

▪ ми́лий:

• Уживайте, коли йдеться про характер, поводження, доброту, зовнішність;
• Добре працює як загальний епітет: мила усмішка, мила розмова, мила людина.

▪ лю́бий:

• Уживається для пестливих звертань або вираження особистої прив’язаности;
• Часто вживається як іменник або емоційно насичений прикметник: любий мій, чекала любого.

⚠ Типові помилки:

• Переклад ми́лый человек як любий чоловік — помилка змісту (буде сприйнято як "коханий").
• Вживання ми́лий замість лю́бий у звертаннях до близьких — втрата емоційної глибини.
• Переклад ждала милого як ждала милого — лексична калька (має бути: ждала любого або коханого — залежно від стилю).

☝ Додаткове пояснення: Слово лю́бий в українській мові може відповідати як московському милый, так і любимый, залежно від контексту:
— у значенні «приємний, симпатичний» (милый) — милий / любий (розмовно);
— у значенні «коханий, дорогий серцю» (любимый) — любий або коханий (за стилістичною потребою).

Додаткове уточнення:

У звертаннях на зразок «любий друже», «люба мамо» слово любий передає емоційно тепле ставлення, де московський відповідник може бути як милый, так і любимый.
У двозначних випадках вибір між милий / любий / коханий залежить від стилістичного регістру, інтимности та жанру мовлення.

Ось чітке табличне зіставлення, яке допоможе розмежувати вживання українського слова лю́бий як відповідника до двох московських прикметників — ми́лый і люби́мый — залежно від контексту, стилю та семантики.

У перекладі московського слова «ми́лый» вживайте лю́бий або ми́лий — залежно від того, чи мова про характер, зовнішність чи звертання.

А якщо йдеться про об’єкт закоханости або любові (любимый), тоді краще коха́ний або лю́бий — за потреби стилю.