290. МИЛОСТЬ >>> (милість); (ласка)

Слово «ми́лость» у московській мові об’єднує емоційний стан (ставлення) і вчинок (допомога, послуга).
Українська мова лексично розрізняє ці відтінки:

• ми́лість — підкреслює внутрішнє ставлення, доброзичливу або урочисту прихильність;
• ла́ска — називає конкретну дію або допомогу, часто з етичним або особистим підтекстом.

☝ У формальних або релігійних контекстах доречно вживати милість (милість Божа), а в побутових, міжособистісних ситуаціях — ласку (зробити ласку).

Коментар до речення (Таблиця 290):

• У московській обидва випадки — «милость», адже це слово там універсальне.
• Українська ж розрізняє внутрішнє ставлення (милість) і вчинок (ласка), що дозволяє передати тонший підтекст висловлювання.

Поради з вживання:

▪ ми́лість:

• Вживається у піднесеному, урочистому або релігійному контексті;
• Добре пасує до словосполучень: Божа милість, вияв милості, жити з милістю.

▪ ла́ска:

• Вживається для позначення конкретної послуги чи вияву доброти;
• Добре пасує до: зробити ласку, відмовити в ласці, просити ласки.

Типові помилки:

• Вживання милість у значенні вчинок — лексичне змішування (краще: ласка).
• Уживання ласка в молитовному, церковному стилі замість милість — стилістичне спрощення.

Якщо вам подобаються українські слова, яких не знайти у підручниках – ця книга для вас! Долучайтеся до відкриття мовних скарбів! Підтримайте книгу вподобайкою ❤️