284. МЕЛОЧЬ >>> (дрібниця); (дріб’язок)

Слово «ме́лочь» у московській мові охоплює два близькі, але різні значення, які в українській мові мають окремі відповідники — дрібни́ця і дрі́б'язок.

Отже, слово «ме́лочь» у московській мові може означати:

• щось незначне, неважливе (образно, оцінно);
• велику кількість дрібних речей (копійки, дрібні предмети, аксесуари).

В українській мові ці значення виражаються окремими словами:

• дрібни́ця — абстрактне, образне;
• дрі́б’язок — конкретне, предметне.

Коментар до речення (Таблиця 284):

• дрібни́ця → мелочь (як «пустяк», незначна причина);
• дрі́б’язок → мелочь (як дрібні речі, предмети).

Український варіант точно розмежовує обидва значення, тоді як у московській мові все зводиться до одного слова, яке потрібно тлумачити за контекстом.

☝ Примітка:

Слово дрібни́ця в українській мові може відповідати як московському ме́лочь, так і пустя́к — залежно від контексту:

• якщо йдеться про щось незначне, побутове, буденне → перекладається як мелочь;
• якщо вживається з емоційним, оціночним забарвленням (як щось геть не вартісне, нікчемне) → перекладається як пустя́к.

✍ Наприклад:

• Сварка через дрібни́цю → Ссора из-за мелочи
• Та хіба це нещастя — це дрібни́ця! → Да разве это беда — это пустяк!

Поради з вживання:

• У значенні «не варто уваги» — дрібни́ця.
• У значенні «предмети, речі» — дрі́б’язок.
• У фразах на кшталт "не варто й дрібниці" або "якась жіноча дрібниця" краще не змішувати з дріб’язком.

Типові помилки:

• Вживання дрі́б’язок у значенні причини конфлікту — лексична помилка.
• Використання дрібни́ця замість дріб’язку для позначення копійок, предметів — неточність змісту.

✔ Висновок

Слово «ме́лочь» у московській мові потребує двох окремих відповідників:

• дрібни́ця — абстрактне, оцінне;
• дрі́б’язок — конкретне, предметне.

☑ Таке розмежування зберігає логічну точність, стилістичну виразність і відповідність українській мовній традиції.