283. МЕЛКИЙ >>> (мілкий); (дрібний)

Слово «ме́лкий» у московській мові має два основні значення, які в українській мові передаються двома різними прикметниками: мілки́й (про глибину) і дрібни́й (про розмір, об’єм, кількість, значення).

Це класичний випадок, коли одне слово московської мови розщеплюється в українській на дві окремі лексеми, залежно від контексту — фізичної ознаки або кількісно-якісної характеристики.

Отже, слово «ме́лкий» у московській мові вживається як:

• ознака мілкої глибини (про водойму, яму, ґрунт);
• ознака малого розміру, кількости чи значущости (про предмети, істоти, явища).

В українській мові ці значення розмежовано між двома прикметниками:

• мілки́й — для позначення невеликої глибини;
• дрібни́й — для невеликого розміру, обсягу або значення.

Коментар до речення (Таблиця 283):

• мілкий берег → мелкий берег — передає невелику глибину.
• дрібні рибки → мелкие рыбки — означає невеликий розмір.

Таким чином, український варіант розділяє омонім московської мови на два точні прикметники, що зберігає смислову ясність і мовну багатогранність.

Поради з вживання:

• У контекстах глибини (вода, яма, колодязь) — мілки́й.
• У контекстах розміру, кількости, значущости — дрібни́й.
• У поезії або публіцистиці можна грати на контрасті між мілкістю та дрібністю (у прямому й переносному значенні).

Типові помилки:

• Уживання дрібни́й замість мілки́й щодо глибини — лексична помилка.
• Автоматичне вживання мілки́й щодо дрібних предметів — калька з московської мови.

✔ Висновок

Слово «ме́лкий» вимагає лексичного розрізнення:

• мілки́й — про глибину;
• дрібни́й — про розмір, кількість або значущість.

☑ Це розмежування дає змогу зберегти точність, стилістичну чистоту й образність українського мовлення.