268. ЛУЖА >>> (калюжа); (баюра); (калабаня)

◊ Лужа — це що?

У московській мові "лужа" — це будь-яке скупчення води на дорозі.
В українській ми маємо низку слів, які точніше передають розмір, глибину та характер такої калюжі:

• калю́жа — загальновживане нейтральне слово;
• баю́ра — глибока, часто небезпечна калюжа (регіоналізм);
• калаба́ня — широка, брудна й в'язка калюжа, що заважає пройти чи проїхати (діалектне слово, добре відоме в багатьох регіонах).

Калабаня чи баюра? 

• слово "калабаня" — загальновживаніше, ніж "баюра";
• має виразне семантичне й емоційне забарвлення;
• не повністю синонімічне: "баюра" частіше глибока, а "калабаня" — широка, брудна, часто непрохідна.

Залежно від розміру, глибини й "брудности" ми використовуємо такі слова:

·       калюжа — звичайна невелика калюжа;

·       баюра — глибока й небезпечна;

·       калабаня — широка, багниста, така, що можна й застрягнути.

Таким чином, замість одного слова "лужа" українська пропонує цілий набір образних і точних слів.

✍ Порада:

• У художньому тексті варто розрізняти:

  ·       Дитина переступила калюжу (нейтрально);

  ·       Він забрів у баюру — по коліна в багнюці (глибока);

  ·       Колеса ковзнули в калабаню, й авто зупинилося (розлога, небезпечна).

  ✏ На замітку

  Українська мова пропонує не просто синоніми, а тонкі стилістичні відтінки:

  ·       Калюжа — нейтральне слово;

  ·       Баюра — із натяком на глибину та небезпеку;

  ·       Калабаня — із відчуттям проблеми на дорозі (й взутті).

  ☝ Зверніть увагу: слово "лужа" — чужорідне калькування. Хоча воно ще зустрічається в мовленні, краще замінювати його питомими українськими відповідниками.