Розділ 27

— Стоп! Знято! — скомандував Мільський.

Джейн відсторонилася від «помираючого» Тарзана й злегка усміхнулася, витираючи сльози з очей. Олег, на чиєму тілі не було живого місця через майстерно намальовані гримерами рани, теж підвівся й сів, захоплено глянувши на дівчину.

Сніжана так гірко плакала й так реалістично зобразила розпач, що сльози забриніли ледь не в усіх учасників знімальної групи. Дехто навіть шморгав носом і з полегшенням усміхнувся, коли актор «ожив». Одна з найзворушливіших сцен фільму була майже готова, і Генріх не міг повірити своїм очам та вухам.

— Господи, ця дівчина неймовірна! — голосно вигукнув. — Якби моя донька хоч наполовину так щиро плакала за мною, коли я помру, я був би фантастично щасливий.

Усі весело засміялися. Олег, підвівшись із лісової землі, запитав Сніжану:

— Як тобі це вдається, сонце? Тільки чесно.

Дівчина хитро усміхнулася, наче й зовсім не ридала щойно.

— А я дещо уявила. Дуже чітко.

— Що? Це так мої рани на тебе діють? — він указав на подряпини й штучну кров по всьому тілу. За сценарієм він дістав їх під час бійки з суперником за серце Джейн, а потім — унаслідок падіння зі скелі. Гримери постаралися на славу: поранення справді мали страшний і максимально реалістичний вигляд. Їх малювали не одну годину.

— Розмріявся. Ти тут ні до чого. Я не відкриваю всіх секретів, — хихикнула Сніжана.

Вони підвелися й попрямували до лавок. Режисер оголосив перерву.

— От зараза мала! Ні, я так не можу! Скажи, що саме ти уявила? — нетерпляче допитувався Висовський.

— Скоро постарієш, якщо все знатимеш, — зі сміхом відказала й почала пити воду.

 Генріх підійшов і продовжив хвалити акторів, особливо Сніжану. Потім обговорювали наступний епізод, де героїня мала врятувати Тарзана за допомогою свого друга-лікаря. Дівчина слухала й кивала, але думками повернулася до сцени з плачем. Несподівано вона збагнула, що насправді допомогло їй так добре зіграти розпач. І це була не одна з особливих технік, яких навчила мати, а реальні емоції. От тільки викликані вони були, звісно, не жалем до «помираючого коханого», а усвідомленням того, що скоро вона стане дружиною пана Силачука-старшого. Трясця! Це не просто золота клітка. Це означає, що вона ніколи не зможе відчути себе на сьомому небі від щастя в обіймах якогось молодого, гарячого красеня. Зраджувати чоловікові — не варіант.

Та найбільше її злякала думка, що в той момент вона чомусь надзвичайно чітко уявила Максима Силачука. Чого б це? Останнім часом, особливо після тієї зустрічі в стайні, він не виходить у неї з голови. Сніжана часто ловить себе на тому, що нишпорить в інтернеті, шукаючи будь-яку інформацію про онука нареченого.

Правду кажучи, небагато цікавого вдалося знайти. Макс — не надто активний тусівник. Буває на вечірках та подібних заходах лише зрідка, переважно сам або з друзями. Траплялися фото з дівчатами, але не надто відверті. Схоже, офіційної пари в нього зараз немає. Загалом Максим поводиться досить стримано. Попри статус і можливості, хлопцеві вдається не потрапляти в гучні історії чи скандали. Або ж владний дід так вміло все за ним замітає? Хтозна…

А що, як Силачук-молодший був щирим, коли говорив, що більше любить поратися біля коней, ніж спілкуватися з деякими людьми? Сніжана знайшла чимало фото й відео з Максом на ділових заходах. Видно, що там він почувається впевнено. Схоже, хлопець і справді любить свою роботу й знається на тому, що робить. Його рекламна компанія досить успішна.

Так захотілося познайомитися з ним ближче. Значно ближче. Провести з ним час десь, де вони могли б бути собою, забувши про статуси, без камер і преси. Та це дедалі сильніше бажання лякало Сніжану до смерті. Вона відчувала: це могло б стати непоправною помилкою. Краще б він ніколи не руйнував тих мурів між ними, як це намагався зробити Олег. Поряд із Максимом, мабуть, ніякі таланти не допомогли б їй удавати снігову королеву.

О ні... Що тепер? Навіщо вона в це влипла? Мабуть, лише час покаже, що з того всього вийде. Вирішила, що необхідно зосередитися на роботі — можливо, тоді всі зайві почуття й переживання відступлять. Тільки-от не очікувала, що це виявиться нереально. Зовсім.