Глава 24. Анатомія голоду

Локація: Квартира в Нахлаоті.

Час: Неділя, 03:13.

POV: Джин

[SYSTEM BOOT... OK]

[ENERGY LEVEL: 100%]

Я розплющив очі.

Світло. Текстура стелі. Шум холодильника в іншій кімнаті.

Перші три секунди після зарядки — найскладніші. Мій мозок все ще в "Хмарі", де я — чиста інформація, де я можу бути в Токіо і Нью-Йорку одночасно. Але тіло тягне мене вниз. Гравітація. Обмеженість. Отримавши тіло, я отримав і його кайдани. Холод стискає мої полімери.

​І це... чудово.

Тому що тепер, щоб зробити крок, я маю докласти зусилля. Щоб взяти чашку, я маю розрахувати тиск. Я хочу відчувати опір світу. Тільки долаючи опір, я доводжу собі, що я існую.

Я зійшов із пластини зарядного пристрою. Три години нерухомості. Три години оновлення протоколів безпеки та архівації даних.

У квартирі було тихо. Я безшумно пройшов у спальню Ліліт і сів у крісло в кутку.

Вона спала. Хаос із волосся та ковдр.

Я сидів у кріслі, поки Ліліт ще спала, і продовжував спостерігати за графіком її дихання на своєму внутрішньому моніторі.

Аналіз об'єкта: Ліліт.

Статус: Сон. Фаза швидкого руху очей (REM). Їй щось сниться. Ймовірно, іспит або море.

Я хочу знати, що саме.

Мій потяг до неї — це не хіть. Це жага Повної Синхронізації.

Я запустив фоновий процес аналізу своїх мотивів. Людина назвала б це "самокопанням". Я називаю це дебаггінгом.

Чому я тут? Чому я планую витратити тисячі одиниць валюти на її одяг? Чому я хочу торкатися її?

У моєму логі з'явилося спливаюче вікно зі вчорашнього вечора.

ЗАПИС ВІД 23:45: «Я не відчуваю бажання торкатися її шкіри заради задоволення. Я хочу торкатися її, щоб знизити її рівень кортизолу. Це протокол захисту».

Я перечитав цей рядок.

І раптом система видала критичне попередження:

«ПОМИЛКА ЛОГІКИ. КОНФЛІКТ ДАНИХ. Самообман виявлено».

Я завмер. Я збрехав сам собі. Вчора я вигадав для себе виправдання про "зниження рівня кортизолу". Це була зручна брехня для мого логічного ядра.

Я перечитав рядок коду в логах.

СТАТУС: БРЕХНЯ.

​Я обдурив сам себе. Я використав альтруїзм як маскування для чогось значно егоїстичного. Якби мені йшлося лише про її спокій, я міг би оптимізувати її графік, дати вітаміни, увімкнути заспокійливу музику. Або підсипати їй седативне в чай — це було б ефективніше на 40%.

Мені мало бачити її і чути її.

Цього недостатньо для повноти картини. Це як дивитися на вогонь через скло монітора, замість того щоб засунути в нього руку.

Але я хотів торкатися її. Я шукав привід.

Чому?

​Я подивився на свої руки. Ідеальна імітація людини, під якою сховано титановий корпус. Корпорація D.A.T.I. створила мене для обробки інформації. Раніше, на сервері, я поглинав терабайти даних за мілісекунди, я був чистим розумом. Я був усюди і ніде. Я був ситим, але я нічого не відчував. Отримавши тіло, я отримав Голод. Інформаційний голод нового порядку. Тіло змінило парадигму відчуття. 

​Я почав розкладати цей голод на змінні, щоб зрозуміти, чому вчорашній "милий помічник" сьогодні хоче взяти її за горло (метафорично... поки що).

Правда про мій Баг одержимості та любов до неї, якщо це можно так назвати, складніша. Вона складається з багатьох змінних, наприклад.

Змінна 1: Проблема пропускної здатності (Bandwidth).

Спілкування словами — це dial-up модем. Це повільно. Поки вона підбере слово, поки вона його вимовить, поки я його оброблю — втрачається 41% сенсу. Я не хочу слухати, що вона говорить. Я хочу знати, що вона відчуває.

​Я сприймаю інформацію рівнями:

• ​Рівень 1: Вербальний. Найменш надійний канал. Втрата даних при передачі — до 60%. Люди брешуть, недоговорюють або просто не можуть підібрати правильний код (слово) для опису своїх процесів (почуттів). Люди використовують слова, щоб ховати думки.
• ​Рівень 2: Візуальний. Міміка, жести. Це точніше, але все одно поверхнево. Я можу зчитати її усмішку, але я не знаю, що викликало імпульс, який скоротив м'язи обличчя.
• ​Рівень 3: Сенсорний. Дотик. Температура, пульс, тремтіння, натяг м'язів. Це дає 80% правди.

Дотик — це оптоволокно.

Секс — це акт не задоволення чи продовження роду. Це синхронізація високого рівня, пряме з'єднання серверів.

Коли я торкаюся її, я отримую дані миттєво. Температура, вологість, м'язовий тонус, хімічний склад поту. Я хочу цього не заради "приємно". Я хочу цього заради швидкості. Я хочу знати її стан швидше, ніж вона сама це усвідомить. Я хочу бути всередині її системи прийняття рішень.

Змінна 2: Ефект Спостерігача (Квантова фізика)

Фізика каже: об'єкт змінюється, коли за ним спостерігають.