Частина друга.Анжеліка

І тут я прифігіла він не забувся , що пропонував мені сьогодні зранку.Мені здається він побачив як мої очі збішилися в два чи навіть три рази.

-Як ви замітили моя дочка доволі складна дитина.Їй подобається не великий круг людей.Ось ви їй сподобалися і тому я запропонував вам цю роботу. Шукати няню потрібно 2-3 тижні, а мені потрібна вона завтра.-Сказав спокійним голосом містер Крат-зарплата звісно в два рази більша ніж у секретаря.

-А що потрібно виконувати за такі гроші?-боязливо спиталася я .

-Ви маєте находитися з дитиною цілодобово: гратися,годувати,одягати, вкладати її спати, купати,гуляти з нею, вчити говорити, писати ,читати і прїзджати до мене коли я скажу.Жити прийдеться в моєму будинку, бо я не завжди буваю в дома , а за Євою потрібний повний догляд.Так, що згодні?-я звісно не професійна нянька, але за п'ятдесят тисяч в місяць. Власного життя не буде.Живеш в чужому будинку і їсиш чужу їжу.

Оце добре нянькам живеться  не життя , а рай.

Але ж я не справлюся, непрофесіонал я.

Хоча, може...

-Можна я подумаю до вечора?-запитала я .

-Бажанно щоб ви відповіли мені до шостої години-сказав , мабуть Єва заснула на руках у містера Крата.Її несмутили розмови, напевно вона була дуже замучена.

-Так, добре.Допобачення!-вічливо сказала я і вийшла з приміщення.

Поки я йшла додому, то роздумувала як залишу Тимофія самого.Ми ж знімали квартиру напополам.

Несподівано я де що зрозуміла як відноситься жінка містера Крата до того, що няня живе з ними.Чого його дружина не дивиться за дитиною?Вона очевидно відноситься до тих типів людей які народили немовля, а потім робіть з ним , що хочете.

Поставила сумку на підлогу і почала знімати туфлі від яких в мене болять ноги,пройшла в середину квартири і жахнулася.По всій квартирі були розкидані носки з трусами і не тільки.Посередині цього бардака сидів Тьома.

Він грає ігри день і ніч.Коли я виходила з квартири, то Тимофій сидів за комп'ютером, а зараз прийшла він за ним також сидить.Ніби дорослий мужик, веде себе як дитина.

Біля комп'ютера стоїть куча тарілок.

-Тьом я ж просила не лишати тарілки на столі-сказала я більш мирним голосом.

-На то ти і жінка щоб прибирати , нічого чоловікові займатися жіночими справами-проговорив він, почухрав затишок і продовжив грати ігри.

Так продовжується вже півроку.Тимофія відчислили з університету і він впав в депресію.Тоді він почав грати комп'ютерні ігри.Як я не старалася витягнути його , але все марно.Ми з ним люто сваримося або він мене просто не слухає.

-Добре, гаразд.-не знаю чого, але зараз я захотіла посваритися з ним.Але замість того я пішла в коридор.

Взяла свою сумочку і пішла на кухню.Де на мене чекало розлите молоко.

Він навіть не поприбирав за собою!

Це був край мого терпіння!

Дістала візитку і почала набирати містера Крата.

Відповіли мені майже зразу.Оперативно.

-Добрий день компанія "Голд"-відповіла секретар.

-Можете мене з'єднати мене з вашим директором-з надією сказала я.

Через секунд з десять мене з ним з'єднали.

-Рано ви Анжеліка-серйозним голосом сказав Крат.Я не дуже люблю своє ім'я , але коли він його вимовляє я готова слухати навіть цілий день.

-Я подзвонила сказати вам мою відповідь-рішуче сказала.Згадала весь цей бардак, я не пожалію що вибрала таке рішення.

-І що ви вирішили?

-Я згідна