Заснувши ряблою старенькою, а прокинувшись знову молодою і красивою Ільдара не могла не відчути приплив бадьорості! Хотілося, щоб усі негаразди залишилися там у вчорашньому дні, а сьогодні вона цілеспрямовано рухатиметься у світле майбутнє, яке своїми ж руками й створить!
За час сну дівчині спала на думку чудова ідея, як напевно знайти свою долю. Чим вона і збиралася зайнятися.
Вона вирішила звернутися до церкви і випросити у батька обряд пошуку доли який призиває твою справжню любов до самого храму. Це буде коштувати їй п'ять років життя, але результат гарантований! Тим паче, що вона з роду деколи могутнів метаморфів, який славиться довголіттям. Тож п’ять років для неї невелика жертва.
Нарядившись у черговий розтягнутий светр Ільдара в образі Камари, прийшла до найближчого храму божого. Спіймавши першого проходившего поруч святого батька під лікоть псевдостаренька оголосила, що хоче знайти долю.
- Донечко моя, - з побоюванням поглядаючи на масивну жінку, вимовив ще молодий і худесенький батько, - сватання доля молодих. Вам би онуків няньчити та решту року доживати.
- Але я знаю, чого хочу, - наполягала Камара.- Дозвольте хоч на старості років насолодитися особистим щастям! Я ж все життя на служіння нашому покровителю віддала, то нехай останні роки стануть для мене найщасливішими у шлюбі!
- Ви ж розумієте, що я не можу обіцяти, що ви не подаруєте богові душу одразу після обряду? Адже ніхто не скаже точно скільки вам відведено. Так насолоджуйтесь цими п'ятьма роками сповна! - Батько вже хотів було вирватися зі старечих лапок, але та не дозволила, смикнувши його назад на себе.
- Значить, нехай мої останні хвилини життя будуть щасливими! Дозвольте побачити його, милостивий тату!
Проти такого натиску чоловік не наважився піти і провів стареньку в кімнату для проведення ритуалу. Поки йшли він, не перестаючи, розповідав які наслідки можуть бути і що краще взагалі не чіпати цієї сумнівної теми. У результаті після деяких суперечок зійшлися на іншому ритуалі, що має лише показати справжню половинку, а не притягнути її до храму, як буває зазвичай. Ільдару гріла думка, що може вона дізнається того молодого чоловіка в натовпі або може бути вже з ним знайома, так що дівчина була в не себе від нетерпіння.
- Са-Ку-Рум! - Видав батько, вставши над блюдцем зі святою водою і піднявши руки вгору. - Ку-ру-ку-му-М! Апа-ла-ла!
Камара стежила за цією дією затамувавши подих. Водиця почала закручуватися в малесенький такий вир, який ось-ось мав розступитися і явити нареченого.
– Дивіться уважно! – наказав батько. - Зараз картинка з'явиться. У вас буде не більше хвилини, щоб побачити його! І не засмучуйтесь, якщо побачите темряву. Можливо, ваша доля вже чекає на вас на тому світі!
- Батьку, ви що, мене в могилу звести намагаєтесь? Що ж так наполегливо за той світ тлумачите мені?! - обурилася Камара, відволікшись від блюдця.
- Прояснюється, - шепнув батько, пропустивши повз вуха сказане, але й самій Ільдарі вже було начхати. Вона жадібно вдивлялася в силует, що змальовувався.
Красива чоловіча спина, підтягнуті сідниці на облягаючих чорних штанях і короткострижене чорне волосся першими постали перед її поглядом. Далі дівчина помітила ліжко під червоним балдахіном і жіночу фігуру, що миготіла серед яскравої тканини. Голу жіночу фігуру звичайно.