Розділ 3.9

- Як мило, що ви подбали про мене, але надалі знайте, що я люблю хутряні дрібнички, зроблені з щойно забитих звірів, - заявила старенька.

- У такому разі я власноруч зловлю вам когось у лісі і на ваших очах він попрощається зі світом. Вважаю, що в такому разі дама мого серця буде більш ніж задоволена, - Камарі здалося, що Гундар усміхається. Ще годину тому вона не дозволила б йому залишитися переможцем у їхніх словесних суперечках, але наразі готова була добровільно віддати перемогу йому.

- Знаєте, я так утомилася за цей вечір, - старенька втомлено зітхнула. - Мені б додому. Самі розумієте, вже не той вік, що так довго гуляти вечорами. Може ви будете настільки люб'язні, що зловите мені карету? - Камара спробувала блиснути очима з-під лоба, щоб підкупити старого кавалера, проте їй щось потрапило в око і довелося ганебно відступитися від цієї витівки.

- Звичайно, як забажає моя дама! - з ентузіазмом прохрипів старець.

Маг і сам не особливо горів бажанням залишатися в готелі, тим більше з тристарічними ельфами, що танцюють! Він чудово розумів, що такий широкий розворот плечей і відточеність рухів у їхньому роді приходить далеко не за перші десятиліття!

Вийшовши на вулицю Ґундар легенько повів пензлем руки й чорні пута, що зіткалися з тіні, зловили карету з якимось благородним, але дуже зляканим дядечком усередині.

- Дякую, що такі добрі до моєї дами серця, що погодилися довезти її прямо до будинку, - сказав маг, попередньо нахабно відчинивши дверцята в салон.

Пухенький чоловік і слова з себе не видавив, перебуваючи в стані глибокого шоку.

- І не смійте розпускати руки! Інакше я вас знайду і мучитиму ваше тіло доки душа не вийде з нього, помахавши ручкою! - обернувшись до застиглої супутниці Ґундар ласкаво підштовхнув її до карети. - Прошу, моя карамелько, дозвольте допомогти вам потрапити в салон.

У повному мовчані вони відчалили від клубу. Ільдара то поглядала на чоловіка, що затиснувся навпроти, то у віконце на віддалену згорблену постать, що залишилась на вулиці. Думок у голові було цілий рій!

Вже на під'їзді до будинку раптом дійшла дивовижного висновку, що ніколи раніше їй не було так спокійно в кареті з незнайомцем. Що там якийсь мужик, коли ти провела трохи більше трьох годин із уособленням смерті?

Попрощавшись з милим дядечком і навіть заплативши йому за доставку любої себе, Ільдара дістала кілька брошурок з поштової скриньки і нарешті зайшла до житла. Рекламки з простатитом і потенцією вирушили в відро зі сміттям, а нова газета лягла на стіл. Далі сил вистачило лише на те, щоб стягнути з себе одяг і впасти у ліжко.

Зілля звернення досі діяло і пройти мало за чотири години. Тяжко зітхнувши Ільдара прикрила очі і спробувала віддатися солодкому сну, але емоції, що наринули, не дали такої можливості. Крім того, її мучили деякі питання та сумніви.

Пролежавши з годинку, дівчина вже ловила себе зовсім на інших думках. Неначе якась любовна хмара найшла на неї. Вона згадувала проявлену чоловіком галантність, швидкоплинні дотики і те, як мліла від напівобіймів, забувши про те, з ким зв'язалася.

Ці моменти хвилинної слабкості, певною мірою божевілля, лякали її. Вона не могла повірити, що на неї міг так вплинути якийсь тисячолітній дід! Нехай вона й не бачила його зморшкуватого обличчя, хай не бачила в'ялу шкіру рук, рясно вкриту родимками, але це не скасовувало його шанобливого доісторичного віку!

Ільдара дулася на себе.

Вперше з того часу, як втекла з сім'ї, вона відчувала себе маленькою дурною дівчинкою! Недарма батько називав її «пустоголовою дівчиною» і побоювався, що без його нагляду донька вискочить заміж за першого ж обірванця. Просто обірванець, що полонив її думки виявився дещо старшим, ніж можна було подумати і навіть багатшим за батька.

Цікаво, а як би татко відреагував познайом його донечку з цим монстром? Тим більше, той міг бути зовсім і не старий тілесно. Якщо розглядати скоєні ним злочини, як спроби повернути втрачену молодість. А що? Може він кожні півроку молодшає, а потім витрачає набуту життєву силу на магічні штучки, щоб знову спуститися до сивого старця!

- Здуріла! Зовсім з'їхала! - обурилася дівчина в порожнечу і накрилася ковдрою з головою.

Перш, ніж заснути Ільдара дійшла висновку, що має зайнятися своїм особистим життям. Знайде молодого може не найкрасивішого, але милого і доброго чоловіка і тоді не відчуватиме змішаних почуттів стосовно чудовиська.

Саме з завтрашнього дня і почне активні пошуки половинки!