Бабусині історії

-----

Ці історії мали трагічний кінець. Вони показували безглуздість людського пафосу, брехні, егоїзму, заздрості та інших людських вад. Всі вони ставали для малого Владика чимось пророчим, чимось сакральним.

Це були не просто розповіді, замість вечірньої казки, яку дітям розповідали. Ні, це було набагато більше. Вони виховували у ньому щось вище, щось недитяче, щось над можливе для його маленького розуму. А образи залишали помітні сліди в пам’яті, як не можна забути.

З іншого боку – Владик не боявся тих страшних і трагічних моментів, які наступали наприкінці. Ні. Він навпаки бажав це слухати. Йому подобалася містика. Щось таке, надприродне, щось незрозуміле і страшне. Щось, що змушувало його маленький розум працювати в повну силу: боятися і мріяти, страшитися і досліджувати.

Хлопчик з цікавістю поглинав усе: кожен образ, кожну фразу, кожен висновок, кожну деталь, щоб створити у своїй світлій голівці цілу картину, наче на екрані телевізора.

Руслан Баркалов

Подобається

#3290 в Містика/Жахи
#4707 в Детектив/Трилер
#1950 в Трилер

У тексті є: помста обман мораль страх привиди, спогади потойбіччя смерть, містика смерть гріхи батьків

Відредаговано: 25.10.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись