Глава 18

АРМАЙ: Пройшло два місяця. Сіліо і Акіра міцно подружились. Не дивлячись не незадоволення Янко, Сіліо інколи заходить до нас в гості. А от Акіру ми не пускаємо до Сіліо, боїмось аби Барон не нашкодив малому. Нашим малюкам вже пішов четвертий місяць. Вони вже добре тримають головку. Ануш і Джезуїна час від часу спорять щодо дітей. Джезуїна на думку Ануш надто спокійно відноситься до молодших дітей. А от Ануш надто панічно ставиться до двійні, боїться на них зайвий раз дихнути. Що ж, таке з молодими матусями буває. Пам'ятаю як Роза від всього оберігала Марека, а коли зрозуміла що від всіх бід і перешкод не зможе його захистити, заспокоїлась. Я завжди казав їй що дитина повинна бути самостійною ще з малих літ. Якщо в малому віці не давати їй набивати синці, то в майбутньому, в дорослому віці дитині буде важко. Марек також спокійно відноситься до всіх дітей. Коли народились Акіра і близнюки, то син дуже боявся аби вони не поранились, зараз же син хоч і боїться, та вже не так сильно. Він підтримує мене в тому що дитині потрібно дозволити на повну пізнавати світ, звісно що в межах дозволеності. До нічних криків молодшої трійні ми вже звикли. От тільки старша трійня жаліється що їм важко спати коли молодші брат і сестрички кричать. Ми їм пояснюємо що всі діти в такому віці кричать по ночам, розповідаємо як кричали Акіра, Акіша, Петша, просимо потерпіти рік-два, потім діти перестануть кричати по ночам, точніше не будуть так часто кричати як зараз

ШАНДОР: Про невелику інтрижку з Данутою я спробував забути. Та повністю це з голови ніяк не вилітає. Ми з нею з тих пір не бачились. Точніше я бачив її десь випадково, але ні я, ні вона не підходили один до одного. Та одного разу Данута сама до мене підійшла. І те що мені довелось від неї почути, неабияк мене шокувало

-Привіт Шандоре. Вибач що я так до тебе різко підійшла. Та нам потрібно терміново поговорити, це важливо

Ми відійшли в сторону, подалі від сторонніх очей. У мене серце охололо, з'явилося недобре передчуття

-Я не хотіла тобі про це розповідати. Та у мене немає вибору. Я знаю що чиню не дуже добре, руйную твою сім'ю. Те що між нами відбулось, я ніколи не забуду. Я ще зі школи про це мріяла, ти це знаєш. Я ні на що не претендую, не хочу руйнувати твоє сімейне життя, але в майбутньому мені буде дуже важко без твоєї допомоги

Я ніяк не міг зловити суть її розмови, але відчував що це добром для мене закінчиться -Дануто, про що ти?

Жінка опустила голову -Мені дуже соромно що так сталося -Данута важко видихнула -Видно нам на Долі написано бути разом. Шандор, нам потрібно одружитись. Я чекаю від тебе дитину. Мої про це, поки що не знають, та скоро, коли живіт буде виглядати, вони про все дізнаються. Акатава уже давно знає що я з тобою кохалась. Вона довгий час зі мною не розмовляла. Та коли вона дізнається про майбутню дитину, то вибухне від злості. Мені і так тоді дісталось від неї, за те що я посміла на тебе заглянути. Шандоре, я все розумію. Я негідниця, розлучниця, розпусниця. Я не чиста, мене мало хто візьме заміж, та ще з нагуляною дитиною..

Я не міг повірити в почуте. Не дарма я ще тоді відчував що наша хованка в сараї добром не закінчиться. Ось, накаркал на свою голову. Я дивився на Дануту, було видно що жінка картає себе за скоєне, я тоже молодець, повівся на це спокусливе тіло. Що робити? Перша думка "а чи справді це моя дитина?", можливо Данута ще з кимось гуляла паралельно зі мною, до чи після мене. Якщо вона під час подорожів гуляла з чоловіками, то чому тут вона не може це робити? Набравши повні груди повітря я наважився запитати -Дануто, чесно признаюсь, ти мене шокувала своєю новиною. Та дозволь мені запитати тебе. Ти впевнена що дитина від мене? Це точно?

Жінка вмить підняла очі на мене, в них я побачив докір -Ти сумніваєшся? Так, ти правильно запитав. Я ж гуляла колись. Але це було колись! Шандоре, за весь час що я тут, ти єдиний чоловік. Та тут сильно не погуляєш. Не встигнеш з кимось загуляти, як вся Станка про це дізнається! Тож я ні до, ні після тебе не мала чоловіків

По очам було видно що вона каже правду. Невже вона мене так сильно любить, що завязала з гульками? -Вибач, я не мав права таке запитувати, та все ж, як любий чоловік я хотів бути впевненим. Я не знаю що тобі сказати. Я дуже радий за тебе, ти скоро станеш матірю, але що ти від мене хочеш? Я завязав з гульками

-Завязав? -засміялась жінка -Якби ти завязав, то не вскочив зі мною в гречку. Тож не треба робити невинний вигляд. Я розумію, тобі неприємно, мені тоже соромно за скоєне. Та що зроблено, того не повернеш. Я вагітна і ця дитина саме від тебе. Що робити, я вже тобі сказала. Одружись на мені. Я згідна бути другою жінкою, не прошу кохати мене. Буду ким ти захочеш, аби лише бути поряд з тобою, Шандоре, я кохаю тебе, чуєш мене!?

Данута сказала аби я добре подумав. Попередила що позбавлятись дитини не буде, та і термін вже давно вийшов. В будь якому випадку вона буде народжувати, в шлюбі чи поза нього. А прийшла для того аби сказати мені про дитину, щоб не повторилось як з Джезуїною і Габріелою. От тобі на, не так давно я мріяв завести ще дітей з Оліверою, а тут стороння жінка, з якою я лише раз кохався, каже що чекає від мене дитину. Да Шандоре, схоже ти повторив помилку своєї молодості. Та тоді ти анітрохи не думав про наслідки, а зараз потрібно думати. Додому я повернувся розгубленим. Майже нічого не їв за вечерею. Спершу хотів порадитись зі своїм паном, та сумнівався чи варто це робити. ВІн може мене неправильно зрозуміти. З ким же мені порадитись? З Азмарою, чи з Армаєм? Азмара завжди мене підтримувала, та вона не завжди вміє тримати язик за зубами. А от пан Армай може мене зрозуміти як чоловік. Він мудрий, він всім допомагає, радить що робити. Можливо і мені щось порадить. Може справді одружитись з Данутою? Та чи погодиться пан Олек прийняти в дім ще одну служницю? По телефону не будурадитись. Завтра раном піду до нього в Фонд, краще щоб мене ніхто з домашніх не бачив