Глава 16

POV ДЖЕЗУЇНА: Минув місяць, минуло літо, наступила осінь. Пора коли всі школярі йдуть в школу. Саме в цю осінь, мій старший синочок Акіра вперше піде в школу, в перший клас. Ця подія дуже важлива для нас всіх. Тому ми до неї дуже ретельно готуємось. Я дуже переживаю, аби Акіра не мав ніяких проблем в класі, з іншими дітьми. Адже він буде вчитись не лише з дітьми прислуг, але і з дітьми поважних людей. В Станці прийнято аби діти різних статусів і сімей вчились разом, їх намагаються змалку навчити поважати один одного, я також ходила в школу з дітьми багатіїв, скажу чесно не завжди до мене відносились добре, та Марек, завжди мене захищав. Називав своєю сестричкою, і міг вдарити кожного, хто посміє образити його сестричку. Хто міг подумати, що в майбутньому я з статуса “сестричка” перейду в статус “дружина” Марека, та ще й стану матір*ю його дитини. Всі ми дорослі, як могли пояснювали Акірі, що він тепер став дорослим, самостійним. Що він тепер буде не лише цілий день бавитись з братиками, але й ходити в школу, навчатись. Близнюки засмутились, коли почули що Акіра тепер не зможе цілий день бавитись з братиками. Та їх дуже потішило, коли вони почули що на другий рік підуть в школу, а це означає, що вони знову будуть разом з Акірою. Ми дуже ретельно підбирали потрібні речі для першокласника. Зошити, рюкзачок, костюм. Все що потрібно для кожного майбутнього школярика. Ось наступив цей день. Перше вересня, скільки дітей і батьків зібралось коло школи. Здається в цей рік плодовитий на першокласників. Коло директора школи, який знаходився на трибуні стояв Барон, пан Янко. Я глибоко вдихнула, взяла за руку чоловіка. Марек запитально вигнув свою брову, я поглядом йому вказала на родича, від чого очі Марека налились злістю. Директор щось говорив, я не сильно прислухалась. Закінчивши свою промову, директор запросив на трибуну Барона. Той поважно на неї піднявся, теперь намагаюсь прислухатись

-Вітаю вас шановні батьки і школярі! Я дуже радий бачити цього року таку велику кількість першокласників. Надіюсь що у батьків і школярів чудовий настрій! Я тут не лише як Барон, я також тут в ролі батька першокласника. Мій любий син, моя наймолодша дитина, Сіліо також цього року вперше йде в перший клас! Я дуже хочу, вірю в те що Сіліо зможе знайти собі друзів! Сіліо не лише син Барона, він син простої людини, в цій школі він буде вчитись на рівні з дітьми багатіїв і прислуги. Також я би не хотів, аби діти погано відносились до нього, через моє ставлення до вас. Нехай ваш гнів впаде лише на мене, а не на моїх дітей. Діти не повинні відповідати за гріхи своїх батьків! Бажаю вашим дітям, всім школярам успіхів в навчанні, успіхів вчителям!

Багато хто був здивований такою промовою Барона, зазвичай він говорить сухо, коротко. Можливо зараз він говорить так, тому що Сіліо буде вчитись з іншими дітьми. Невже Барона справді хвилює ставлення інших дітей до його сина? Хоча по чуткам, я знаю що Сіліо найулюбленіший син Барона, була чутка що пан Янко в майбутньому хоче зробити з Сіліо Барона, свого приємника. Та чи вийде в нього це? Після промови всі школярі і вчителі пішли в школу, батьки розійшлись хто куди, дехто пішов додому, а дехто на роботу. Ми пішли додому

POV СІЛІО: Сьогодні дуже важливий день, так мама і татка кажуть. До цього дня мене готували дуже довго. Мені забороняли довго гратись, змушували вчити писати, читати, рахувати. Казали що це дуже важливо для кожної людини. Також матуся подарувала мені рюкзак і дуже красиві зошити. Я зовсім не розумію навіщо це мені

-Сіліо. Скоро ти підеш в школу, а це означає що ти тепер в мене дорослий хлопчик, повинен слухатись дорослих! Ти ж у мене розумний хлопчик, не будеш вередувати, не будеш ображати інших дітей?

-Навіщо мені йти в цю.. Школу? Що там цікавого? Тато каже що там потрібно постійно вчитись, аби стати мудрою людиною. Але я не хочу вчитись, це так нудно! Я хочу гратись з братиками, сестричками. Чому мені не можна?

-Любий мій! -матуся ніжно обійняла мене -Я тебе добре розумію. Ти ще маленький, хочеш гратись. Але розумієш, наступає такий момент коли приходиться відкласти ігри на задній план. Твій тато правду каже. Аби вирости мудрою і справедливою людиною, ти повинен наполегливо вчитись. Адже лише наполегливе навчання робить кожну людину мудрою і справедливою! Тому якщо ти хочеш стати мудрим чоловіком, маєш вчитись!

-Добре матусю, я все зрозумів! Я буду дуже старанно вчитись, буду слухатись дорослих, нікого не ображати!

POV ЯНКО: Сьогодні мій найменший син Сіліо вперше йде в школу. Ніно постаралась на славу, аби підготувати його до школи. Я також брав участь всьому, говорив сину аби він нічого і нікого не боявся. Мені було неприємно від думки що йому прийдеться вчитися з дітьми прислуги, але нічого не вдієш, таке правило. Лише в школі всі діти рівні між собою, їх змалку вчать поважати один одного. Я як завжди вважав, та і вважаю зараз, прислуга не заслуговує поваги, у них немає гідного походження, їм забороняється мати відношення з господарями, лише господар може одружитись з служницею, а от слуга ні в якому разі не має право задивлятись на господиню. Не дивлячись на те що я колись вигнав всіх прислуг жити за місто, в поле, їх діти не перестали ходити в школу. Це мене засмучує. Була якось в мене думка, збудувати школу для прислуги, але перехотілось це робити. Чого це я маю тратити свої гроші на цих брудних прислуг? На кожне перше вересня Барон Станки повинен сказати промову, я не став відмовлятись, як не як, це давня традиція, і її дотримувались всі попередні Бароні. Під час своєї промови, а вона в мене вийшла на здивування не такою як зазвичай, я побачив своїх родичів, а точніше сім*ю Армая, вони мене також побачили, тому що не відривали від мене погляду до тих пір поки не розійшлись. Серед першокласників я побачив первістка Джезуїни, виходить він також пішов в школу, наряду з моїм сином? Зуб даю, Сіліо і цей.. Акіра будуть вчитись в одному класі. У нас не так як в інших школах. У нас немає букви-приставки до кожного класу. У нас лише нумерація класів. Чого-чого, а такого я не очікував. Мій син буде навчатись з сином мого Юрка, якби хтось мені таке розповів, я би ні за що в це б не повірив. Та вдіяти з цим я не можу, потребувати виключити Акіру з школи не можу, на жаль я не маю права вмішуватись в шкільні справи. В школі як я вже сказав, всі рівні, не важно з якої сім*ї, з якого ти роду, ти будеш вчитись наряду з іншими дітьми