Глава 4 (Сім*я Бай)

POV АЗМАРА: Після того як всі поїли, всі члени розійшлись по кімнатам, я потім зрозуміла що вони пішли одягатись. Джезуїна принесла мені декілька гарних суконь, по вигляду вони були старими, хоча вигляд їх зберігся

-Це сукні пані Рози і пані Алії, вони їх носили в молодості, приміряйте яка вам підійде, в тій і підеме в гості

Я не одразу знайшла сукню яка підійшла б до мого тіла, одна була тісна, інша задовга, ще одна заширока, згодом я переміряла напевно з п*ять суконь, нарешті одна підійшла, якраз мій розмір. Це була синя як чисте небо сукня з прозорими довгими рукавами, з закритим декольте і довгий подолом

-Це сукня пані Рози, напевно носила ще юною, як ви -посміхнулась -На жаль я її в ній ніколи не бачила

-Чудова сукня -поглянула на себе в зеркалі -А що з пані Розою, чому вона пересувається на візку?

Джезуїна опустила очі -У нас не прийнято про це говорити. Для пана Армая і пані Рози це болюча тема. Якось згодом пані сама розповість вам, на жаль мені заборонено щось говорити про це -зітхнула дівчина

Я зрозуміла що зачепила болючу тему, тому поспішила змінити тему -Вибач, я напевно лізу куди не слід. Ну що ж, я готова, що там наші господарі? -я не помітила як сказала "наші", невже так швидко звикаю до них?

Джезуїна засміялась, і ми спустились на перший поверх, нас уже чекали пані Роза і Тамаш, до речі він тоже був вдітий, як і Джезуїна. згодом до нас спустились решта членів, і ми всі вийшли з будинку. Коло воріт стояла зелена карета, а на ній герб сім*ї. Не у кожної сім*ї є герб, герб дозволяється мати лише багатій сім*ї і лише довговічній династії, одна з таких є Бай. На гербу був білий кінь з золотою гривою і з золотим хвостом, над головою коня було написано "Бай", зрозуміло що це прізвище сім*ї, а також сам кінь знаходився всередині великої підкови срібного кольору, вся ця краса знаходилась в круглій рамці з золотими краями. Скажу я вам, дуже гарний герб, шкода що у нас такого немає. Звісно герб можна заказати, але це дуже складна і дорога процедура, тож позволити собі герб може не кожен. Всі ми помістилися в кареті, Тамаш з Джезуїною сіли на місце кучера, і ми повільно поїхали в гости. Я не знала куди їду, та здогадувалась що до найстаршого члена сім*ї пана Мацко. Я намагалась згадати чи чула це імя. і раптом зрозуміла що пан Мацко, є нашим Бароном! От я забудькувата, Армідо же казав що Мацко Бай одна з найстарших людей в містечку, а ще він є Бароном нашого містечка, як я могла про це забути? Ми не довго їхали, згодом зупинились, Тамаш відкрив нам двері, і кожен вийшов з карети, останньою вийшла я, чекала поки пані Розі допоможуть вийти, як я зрозуміла вона може ходити, але повільно і кожен крок дається їй з біллю, ось чому вона в візку їздить, а я дурепа Джезуїні питання такі ставила. Я підняла очі і побачила..Палац, це був справжній палац! Ну не такий як в казках намальований, але будинок на 4 поверха це можна сміливо назвати палацом. Ось в якому будинку проживає пан Барон. Перший раз в житті таку красу бачила, ні, звісно я не раз проходила мимо цього будинку, але так близко біля нього не стояла, у мене від подиву аж рот відкрився, до тями я прийшла коли почула голос Алія, точніше її сміх

-Бачу що і ти здивована будинком нашого родича. Колись і я такою була, коли перший раз до нього підійшла, пішли в дім, знайомитись -жінка взяла мене за руку і ми увійшли в будинок

В ньому все так блистіло, так світилось що з непривички очі заплющуєш, все таке біле, золоте. Білий і Золотий основні кольора будинків, не знаю чому, але саме їх здебільше використовують. Звісно тут є і інші кольора, червоний, чорний, взагалом чуть не всі кольора світу. Також я побачила багато слуг, які були одягнуті одинаково, не знала що слуги мусять носити однаковий одяг, у нас Армідо і Шандор ходять в чому є. Коли ми всі опинились в залі, то всі слуги поставали в ряд, я нарахувала десь 10 слуг, а може і більше, бо збилась коли зверхнього поверху по рельсам спеціально для інвалідного візка, якась жінка допомагала немолодому чоловікові зїхати, він був значно старше ніж Армай

Коли чоловік в візку опинився в залі, то всі, включаючи сім*ю Армая вклонились, я не одразу зрозуміла що і мені слід вклонились, в бік мене штовхнула Алія, тому я також вклонилась цій людині. Отже ось він, сам Барон. У мене мурашки по тілу, перший раз на прийомі у Барона, таке відчуття ніби-то тебе викликали за якусь провину, а ти стоїш і думаєш чого чекати, розстрілу чи помилування? Чоловік махнув рукою, і всі встали прямо, у мене очі бігали в різні сторони, я не знала на кого дивитись. Побачила що Армай підійшов до чоловіка, спершу поцілував його руку, а потім вони обнялись. Після чого кожен з членів сім*ї тоже саме зробили, настала моя черга, я поспішила поцілувати руку пану Барону. Він здивовано на мене поглянув, невже я зробила щось не то?

-Пан Мацко, дідусю -я аж здивувалась, так Мацко дідусь Армая? -Це Азмара Варс, та сама дівчина, про яку я вам розповідав. Це вона мала стати жінкою Марека, а тепер стане моєю жінкою -сказав Армай

Дідусь поглянув на мене, а я стояла як вкопана опустивши голову -Отже, це миле дитя скоро стане частиною нашої Династії? А чи не застарий ти для неї мій любий Армай? -засміявся Мацко, голос у нього був старий але лагідний, фуф, можна заспокоїтись, а то про Барона такі жахи розповідали, що він тиран, хоча будучи Бароном, він повинен бути строгим, адже тоді його ніхто не буде шанувати -Я надіюсь ти мені потім розповіси подробніше чому все так сталось -Мацко поглянув на Армая

-Звісно пан Мацко, я вам все розповім, згодом. Дозвольте мені нашу гостю познайомити з іншими членами нашої чималої Династії? -на що Мацко коротко кивнув. Опісля Армай підійшов до жінки яка допомогла Мацко -Моя маленька сестра -обнявся з жінкою, дійсно жінка була молодше за Армая

Не буду розповідати з кількома людьми я познайомилась, якщо почну все розповідати у вас голова обертом піде. Та скажу що сім*я Бай дійсно вражає своєю кількістю людей. Коли ми всі перезнайомились, то всі зайшли в велику столову, де було накрито декілька столів, поставлених разом, вони займали чуть не всю столову, адже посадити за стіл потрібно було всіх, включаючи найменших членів. Так-так діти тут тоже були, навіть не знаю кого найбільше дітей чи дорослих тут було. Діти сиділи окремо від дорослих, адже сидіти спокійно вони не могли, сміялись, балувались, але їх швидко втихомирив голос Мацко, після чого всі сидіти тихо. Мене це вразило, Барон має вплив не лише на дорослих, але і на малих жителів містечка. Ми сиділи за столом і кожен про щось говорив. Коли сніданок, чи обід, не знаю навіть як це назвати закінчився, то діти з дозволу пана Мацко вилетіли з столовою, за ними побігло декілька жінок, схоже це їх матері, адже треба було хоч комусь пильнувати цих непосидючих малюків. Всі повиходили з столової, а згодом і з будинку в сад, сад тоже вражай своїми розмірами і різноманітністю. Кожен про щось розмовляв, а я тоже прогулювалась по саду, адже не знала тут нікого, та і не по собі було знаходитись серед такої кількості людей. Я побачила що пан Армай розмовляє з паном Мацко, напевно онук розповідає дідусеві про те як я з нареченої Марека перетворилась в наречену Армая, хоча я на пару хвилин була нареченою Янко. До речі, Янко тоже був тут присутній, а також запросили моїх батьків, так прийнято, сім*я нареченого мусять познайомитись з сім*єю нареченої. У мене була маленька сім*я, батьки та їх брати з сестрами, а ті зі своїми дітьми прийшли. Отже дітям Бай було весело з дітьми Варс, вони десь літали по саду, а матері, аж потім мені сказали що це їх нянечки, так я згадала, коли у сім*ї багато дітей, адже у нас немає обмеження на кількість дітей, тому сім*я може мати від 10 дітей, їх може народити одна жінка, або декілька. Тож коли матері не справляються зі своїми карапузами то наймають няню котра буде за ними бігати і слідкувати аби не розбили собі ніс, зазвичай берут пару нянь на декілька дітей, але впевнена що 2-3 няням тяжко вслідкувати за 10 дітьми одразу, тому що вони як горобці розлітаються хто куди, а потім бігай і лови їх по черзі, і то якщо зможеш втримати коло себе тих впійманих поки ловиш інших, це досить смішно