POV АЗМАРА: Я народилась в невеликому циганському містечку, навряд ви його знайдете на карті. Та і хіба міста в яких проживають цигани записують в карти? Не думаю. Мій невеликий двоповерховий будинок. Ви скажете який ж це невеликий будинок? Та я вас запевняю, в багатих сім*ях деякі будинки до 3-4 поверхів, тому мій вважається маленьким порівняно з ними. Саме в цьому будинку я виросла. Саме тут починається моя історія, моє нове життя. Саме в цей день я дізналась про те що назавжди змінило моє життя і мої плани. Господиня цього будинку моя люба матуся Агна Варс, чуйна, добра жінка, яка завжди мене підтримувала, майже завжди..Цього дня вона не змогла нічого зробити
POV АГНА: Як завжди я була на кухні, допоки нікого немає вдома, тому що мій чоловік працює, а моя люба донька Азмара, десь з дівчатами гуляє. Напевно знову побігла на площадь танцювати, вона завжди з дівчатами там танцює, просто так, для себе, розважають людей. Аби не було сумно стояти коло плити я завжди щось підспівую собі під ніс. Якби не це моє одруження, я б зараз могла десь співати, батьки та і інші завжди казали що у мене чудовий голос, який передався Азмарі. Раптом я почула як голосно скрипнули вхідні двері, можливо Олек з роботи вернувся, а може Азмара прибігла перепочити, перекусити, а потім знову побіжить до своїх дівчат, її в дім не загонишь аж до самого вечера
-Агна, ти де? Агна? -голос належить моєму чоловікову Олеку
Зменшивши газ на плиті, я вийшла з кухні, витираючи свої руки об рушник -Я тут, чого кричиш? Де ж мені ще бути, готую вам вечерю -я побачила що обличчя мого Олека світилось від радості, це означало що Олек приніс чудову новину
-Мало де могла бути, до подруг своїх пішла. Сідай! Чудова новина у мене! -Олек взяв мене за руки і ми сіли -Спробуй вгадати? А, ні не вгадаєш, ні за що! Ти не повіриш з ким я розмовляв. Яка людина нас в гості запросила!
-Кажи вже! Я все одно не вгадаю -засміялась я, не здогадуючи що за знаменита людина нас запросила в гості
Олек засміявся -Добре, не буду мучити тебе. Пригадуєш на днях я тобі розповідав що Янко Бай, шукає своєму онукові Мареку дружину? Я таки зумів, я вмовив його поглянути на нашу Азмару, і якщо все буде добре, вона скоро стане дружиною Марека! -очі Олека ще більше засвітились, а от мої навпаки прийняли злий вигляд. Проте Олек не помітив цього -Повірити не можу, ми скоро поріднимся з Бай! Ти уявляєш собі це? Як добре що Янко почав шукати дружиною Мареку. Хлопец уже дорослий і йому давно пора заводити свою сім*ю. А він все чогось чекає, бачте йому хочется знайти своє кохання. Поки він буде шукати то постаріє. Та і Армаю тоже не помішало завести ще пару дітей, а то один син. Янко і то уже дожився до онуків, чуть не правнуків -нарешті Олек побачив мій виріз обличчя -Агна, ти чого? Ти не рада?
Я сплеснула руками -Я рада? Чому мені радіти, Олек? Ти засватав нашу доньку, не повідомивши про це ні мене ні саму Азмару! Невже наша думка тебе не цікавить? Я просто тебе не розумію
-Агна, ти мене дивуєш! Я засватав нашу доньку за хлопця з відомого роду, а ти ще злишся? Ти знаєш хто такі Бай? Ти знаєш скільки років існує їх династія? -Олек встав з дивана, він не розумій чому я злюсь
-Я знаю хто такі Бай! Тому що від цих Бай залежить наше життя. Але не можна о так робити. Засватати без нашої думки! Чому? Ти хоча би попередив мене про це. Ти хоча би поцікавився у доньки які в неї плани на майбутнє! Вона нещодавно отримала диплом лікаря. Вона хотіла піти працювати в нашу лікарню. А тепер що? Через твій егоїзм вона не зможе попрацювати пару днів! Ти хоть про це подумав?
-Обов'язок жінки виховувати дітей, а не працювати. Це чоловік повинен працювати! Наша Азмара чудова господиня, розумниця, красуня. Їй не в лікарні лікувати, а в домі господарювати! Вона молода, народить нам онуків, бідувати не буде як ми! Та будинок Армая більший за наш! Тим більше там уже є дві господині, навчиться чогось у свекрух. Значит так, завтра ми йдемо в гості до Армая і знайомимся з нареченим, все!
Я хотіла щось йому сказати, та тут в дім залетіла весела Азмара, напевно прибігла поїсти, і знову втече до подруг. Моя красуня дівчинка, як мені її шкода, в такому молодому віці вона буде одружена невідомо за кого. І все через те що наш батько захотів поріднитись з Бай. Боюсь уявити який скандал зараз буде
POV АЗМАРА: Вдосталь навеселившись з дівчатами, я побігла додому. Я завжди так роблю, прибігаю додому щоб відпочити і поїсти. В цей раз я забігла в дім. Батьків своїх побачила в гостинній. Лице батька світилось від радості, от тільки лице матусі було сумне і обіжене. Невже батьки знову посварились? Вони рідко коли сварятся, тільки якщо щось важливе сталось. А так мої батьки завжди жили душа в душу. Я поспішила обняти і поцілувати батьків, спершу батька, потім матусю -Любі батьки що за різновидні обличчя?
Матуся тяжко зітхнула, мовчки встала з дивана, направилась до кухні, перед тим як зайти в кухню -Спитай у батька -Мій погляд впав на батька, я не розуміла що сталось між батьками, але розуміла що посварились вони не через домашні проблеми
-Не слухай матусю свою -батько посадив мене на диван і сам сів -Ох, дівчинко моя. Як мені шкода -ці слова мене налякали -Скоро ти полетиш з нашої домівки, в своє сімейне гніздечко. Я знайшов тобі гідного чоловіка, звісно якщо ти сподобаєшся тому хлопцеві, то скоро зіграємо весілля. Ох загуляємо!
Те що я почула, попросту відняло мені мову. Декілька хвилин я намагалась вийти з шоку -Гідного чоловіка? -нарешті змогла щось сказати -Як це чоловіка? Батьку? Матусю! -крикнула я
Матуся виглянула з кухні -Питання не до мене, я сама тільки перед твоїм приходом все взнала. Я ж казала, вона буде незадоволена твоїм рішенням! -і знову зникла з виду
-Циц жінка! Нічого ти не розумієш! -крикнув їй вслід батько, поглянувши на мене -Доню, ну як! Ти же про це і мріяла, я же знаю як ти бажала вийти заміж, просто соромилась про це сказати. Уявляєш, ти станеш дружиною Марека Бай. Ти тільки уяви собі, Бай! Найвідоміші люди нашого містечка, тобі всі завидувати будут! Ти будеш щаслива дівчинко моя!