8. Як перетворити заздрість на радість: Історія про успіх друга.

  Артем та Данило були найкращими друзями. Вони разом ганяли у футбол, ділилися секретами і сиділи за однією партою. Артем обожнював малювати комікси про космічних супергероїв. А Данило захоплювався конструюванням: з будь-яких підручних матеріалів він міг зібрати щось дивовижне.
Одного дня у школі оголосили результати конкурсу юних винахідників. Перше місце посів Данило зі своєю моделлю машинки на сонячних батареях. Вона справді їздила, коли на неї потрапляло світло!
Увесь клас аплодував, вчителька хвалила Данила, а директор урочисто вручив йому диплом. Артем теж плескав у долоні, але його усмішка була натягнутою. Усередині, десь у грудях, у нього оселився неприємний, колючий їжачок. Цей їжачок шепотів: "Чому всі вітають Данила? Чому не мене? Його винахід — супер, а мої комікси нікому не потрібні".
  Дорогою додому Данило захоплено розповідав про свою машинку, але Артем майже не слухав. Він бурмотів щось невиразне і намагався йти трохи позаду. Колючий їжачок заздрості ріс і заважав дихати. Артему не хотілося радіти за друга, і від цього йому було ще гірше.
Наступного дня на гуртку малювання Артем сидів над чистим аркушем. Зазвичай ідеї для коміксів народжувалися самі, але сьогодні голова була порожньою. Всі думки крутилися навколо успіху Данила.
Це помітила їхня вчителька, пані Ірина. Вона тихенько підсіла до хлопчика.
— Артеме, твій олівець сьогодні сумує разом з тобою. Щось трапилось?
Артем не хотів зізнаватися, йому було соромно, але він все ж тихо розповів про колючого їжачка в грудях і про те, як йому прикро через перемогу друга.
Пані Ірина уважно вислухала і тепло усміхнулася.
— О, цього їжачка звуть Заздрість. Він приходить до кожного, це нормально. Але багато хто не знає його секрету. Насправді заздрість — це компас.
— Компас? — здивувався Артем.
— Так. Вона не хоче зробити тобі боляче. Вона просто показує напрямок до того, чого ти сам дуже сильно прагнеш. Успіх Данила просто підсвітив тобі твою власну мрію — теж бути успішним і створювати щось важливе. Ти можеш прогнати цього їжачка, а можеш використати його як підказку. Є три кроки, щоб перетворити його колючки на крила.
  Вона взяла олівець і намалювала три сходинки.
1. Поділися радістю. "Перший крок — найскладніший. Підійди до друга і щиро порадій за нього. Радість іншої людини дуже заразна. Коли ти ділишся нею, частинка тепла переходить і до тебе, а їжачок починає зменшуватися".
2. Надихнися. "Подумай, скільки зусиль Данило доклав. Він не просто так переміг. Його успіх — це доказ того, що якщо багато працювати, мрії збуваються. Нехай його приклад стане для тебе не докором, а натхненням".
3. Знайди свій шлях. "Компас показав напрямок — до успіху. Але тобі не обов'язково йти тією ж дорогою, що й Данило. Він — винахідник. А ти — художник! Подумай, як ти можеш досягти успіху у своїй справі".
Артем довго думав над словами вчительки. Після уроків він знайшов Данила на шкільному подвір'ї.
— Даню, вітаю ще раз! Твоя машинка — це щось неймовірне! Ти такий молодець! — сказав Артем, і цього разу його слова були абсолютно щирими.
Данило зрадів і почав знову показувати, як працює його винахід. Артем слухав з цікавістю, і раптом відчув, що колючий їжачок у грудях зник.
  А потім у нього в голові народилася ідея. Він прибіг додому, дістав свій альбом і почав малювати. Він малював цілий вечір.
  Наступного ранку він простягнув Данилові кілька аркушів. Це був новий комікс. Його головним героєм був Супер-Данило, геніальний винахідник, який рятує світ за допомогою своїх дивовижних пристроїв. А першим його подвигом була перемога у шкільному конкурсі.
Данило дивився на малюнки з відкритим ротом.
— Ого! Артеме, це... це крутіше за будь-який диплом! Ми — команда!
Артем відчув, як усередині замість колючок розливається тепло. Він не виграв конкурс, але він переміг заздрість. Він зрозумів, що успіх друга — це не привід сумувати, а чудова нагода порадіти, надихнутися і створити щось своє, не менш дивовижне. І це була його особиста, дуже важлива перемога.