Інтерлюдія 2

— Ой, божечки, як мило! — майже без цинізму гмикнула Зельда. — То ти, як я розумію, не так давно народила? Непогано виглядаєш як на молоду матусю.

— На щастя, чоловік не скупиться на няньок для малої та медичне обслуговування для мене. Але насправді я, якщо чесно, лише виглядаю добре, проте почуваюся так, ніби от-то розвалюся на частини, — проскиглила Беатриса з нервовим сіпанням ока. — Тому особливо сильно хочу кинути цеглину в лице всім тим людям, які досі розказують МЕНІ, що вагітність нібито «омолоджує та оновлює організм». Трясця, мене поїли всіма можливими настоянками для зміцнення організму, поки я виношувала, але все одно через місяць після пологів у мене розвалився один зуб! Спина досі болить, геморой виліз розміром з кулак. А про те, скільки мені наклали швів на розриви, вам краще й не знати. Скажу лише, що рубці все ще іноді запалюються та болять, і я досі хочу ридати, коли наважуюсь роздивлятися себе в дзеркальці. Отетеріти як круто «омолодилась та оновилась»!

— Ой леле, яка знайома картина, — нервово загиготіла Франческа, око якої також засіпалось.

— Трясця, не дарма я заявила Седрику, що поки не хочу дітей, та не піддалася на його вмовляння скоріше полинути в щастя материнства, — зіщулилась Етель, нервово гикнувши.

— Плюсую, сіс, — здригнулася Зельда. — Манала я це, принаймні, на поточному етапі свого життя.

— Отож. І при всьому цьому ціле стадо людей вже питає мене, коли ж за другим! — мало не заволала Беатриса. — Курва ж мать, вони на приколі? Я після першої вагітності не те що відновитися не встигла — іще навіть не забула, як мене нудило в першому триместрі, як тяжко було навіть по дому пройтися на пізніх термінах, і як мене замучили пологи. А вони вже щебечуть, щоб скоріше вдруге залітала, і бажано на цей раз хлопчиком, ЩОБ ЧОЛОВІКОВІ СПАДКОЄМЕЦЬ БУВ!

— Повір, дорогенька, скільки б дітей жінка не народила, суспільство все одно від неї не відколупається, вимагаючи, щоб вона скоріше вагітніла другим-третім-четвертим-п’ятим, аж доки матка не вивалиться, — пробурчала Гертруда, закотивши очі. — Тому тут єдиний вихід — слати всіх до біса та вирішувати, скількох дітей хочеш саме ти, і чи хочеш ти їх взагалі. Щоправда, це не про нинішній Арчесар.

— Оце вже ніде правди діти, — скреготнула зубами Франческа.

Тим часом шоста дівчина, з довгим червоним волоссям та змореним засмаглим лицем, мовчки сиділа на своєму місці та пильно стежила за іншими п’ятьма співрозмовницями. При цьому зовні найбільше від них відрізнялася. Не тільки через те, що мала значно менш доглянутий вигляд. Навіть її одяг… Вона єдина прийшла сюди не в шикарній сукні, розшитій перлами та мереживами. Та що там, взагалі не в сукні!

Зручні цупкі штани, добротні чоботи, полотняна сорочка, міцний корсаж (у якому — дехто з присутніх ладні були заприсягтися — точно малися потаємні кишеньки із захованими кулями чи ножами) та кобура з пістолем на шкіряному поясі. Всім своїм видом ця жінка демонструвала абсолютну неналежність до столичної аристократії, радше нагадуючи чи то мисливицю за головами, чи то й взагалі розбійницю з великої дороги.

І саме вона, спрямувавши погляд на Зельду, задумливо проговорила:

— Отже, твій чоловік також не наполягає, аби ти якнайшвидше починала виношувати йому спадкоємців? Неочікувано, якщо врахувати, хто він та які плани має.

— Цікава поінформованість щодо планів мого чоловіка, — примружилась Зельда.

— А то, — пирхнула червонокоса, зухвало примруживши очі. — І з урахуванням всього, що мені вже відомо, було б логічно з його боку хотіти якнайскоріше отримати сина.

— З одного боку так, та з іншого… скажімо так, ми з ним дійшли висновку, що це наразі не на часі. Як мінімум, поки ми остаточно не вирішили питання: чи вдасться зберегти існування цього світу взагалі? — напружено видихнула Зельда. — Ну і ще… мабуть, він просто не хоче ні з чим мене квапити після всього того лайна, що я пройшла.

— Ти про того прибацаного психопата? — обережно уточнила Гертруда, дбайливо торкнувшись її плеча.

— І не тільки його, — тихо шепнула дівчина, похитавши головою. А потім, повільно схрестивши руки на грудях, продовжила: