12.1

     Наш ранок почався з дзвону у двері.

― Кому не йметься з самого ранку, ― прохрипіла зі свого укриття створеного з ковдри та подушки. Виявляється, тут ніхто не спить голий, під тепленькою ковдрою. Тут усі сплять одягнені. Дуже незручно, як на мене, але Мір пояснив чомусь так і ніяк інакше. Свого часу, коли освоювалися нові території, точилася неабияка боротьба за кожен пізнаний шматочок галактики. Війни та військових дій було не уникнути, вони приходили на будь-яку планету та у будь-який час доби. Щоб не витрачати дорогоцінні хвилини, всі жителі спали в одязі, а в шафі був неодмінно зібраний багаж з документами. Жах який, але це минуле. Потрібно змінювати звички. Але не на кораблі.

― Так, ― рикнув капітан в бік дверей. Вміє ж.

― Перепрошую кеп, але цей агент дістав уже всіх. Він виспався години чотири тому і з того часу бродить по кораблі з вимогою провести його до вас.

― Нехай чекає у відсіку їжі, ― промовив чоловік більш миролюбно, опускаючи голову на подушку.

― Він що, залізний? ― повернулася до нього, розглядаючи профіль чоловіка.

― Хто? ― обернувся і посміхнувся.

― Агент, ― пальцем провела по носі, обвела контур губ, підборіддя і рушила вниз по шиї.

― Ні, особливість раси, ― голос трохи охрип, зіниці розширилися, дихання почастішало.

― У чому особливість? ― піднялася, спираючись на руку. Секс з ранку це добре, а ось нервовий агент що тиняється кораблем не зовсім добре.

― Наприклад, у критичній ситуації він може не спати днів десять, але після цього висипатиметься близько доби. Це якщо за вашим часом обчислення. Він може не приймати їжу протягом місяця, вміє стримувати природні потреби тривалий час і йому не обов'язково вживати рідину для нормального існування, ― Мір примружив очі, але спроб підім'яти мене під себе робити не став. Теж вирішив, що агент зараз важливіший?

― Ага, але потім він з'їсть стадо бегемотів і засяде годин на дванадцять в санітарній кімнаті, ― пожартувала я, повільно і з насолодою потягуючись.

― Правильно. Де взяла інформацію?

― З голови, ― правду, чи що сказала?

― А коли ти встигла скористатися інформаційним полем і як? ― очима чоловік стежив за кожним моїм рухом, але спроб доторкнутися не робив.

― Ніяк і не встигла. Висновки правильні зробила. А що це за інформаційне поле?

― При підключенні до нього вся інформація попадає безпосередньо у мозок у вигляді ілюстрацій.

― Тобто, можливо, вивчити багато чого безпосередньо за допомогою цього самого поля? ― нахмурилася.

― Так, можливо. Але тільки знай, я тебе не підпущу до нього, — помітивши мої прижмурені очі пішов на зворотний, — поки Сивольжан не скаже, що для тебе це цілком безпечно, — і перекладаючи тему, — Вчорашній день був не з легких.

― Була справа, ― знову відкинулася на подушку, прикриваючи очі.

― Забув тобі сказати, ― усміхнувся.

― Що, ― насторожилася, але очей не розплющила.

― У шафі, ліворуч, знаходяться твої речі.

― Дякую. Комбінезон, оббивка корабля та недороблене сарі? ― єхидно спитала  я.

― Ні, цей мотлох я викинув. Виявиш цікавість?

― Неодмінно, ― схопилася на ноги і вирушила дивитися, що може там мене чекати. Відчинила дверцята, що складаються гармошкою, та так і завмерла на порозі. ― Ти що, лавку одягу пограбував?

― Не подобається?

― Подобається, ― поспішила відповісти, боячись, що чоловік визнає мене невдячною гадиною.

― Що тоді не так?

― Багато дуже його, ― а руки вже тягнуться до прекрасного розмаїття.

― Це погано чи добре? ― насторожився.

― Доки не знаю, але мені все подобається, ― з цими словами я закопалась у запропонований асортимент, щасливо забувши про агента.

― Дорога моя, а ти довго збиратимешся?

― П'ять хвилин, ― збрехала інопланетянину, ― Знову книжки читав?

― Читав, ― зітхнув.

― Які цього разу?

― Шерлока Холмса, якого написав сер Артур Ігнейшус Конан Дойл.

― Ого! ― здивувалася, аж труси з рук випустила, ― Ростеш, ― похвалила.

― Мені сподобалася книга. Тільки ім'я в автора таке дивне та довге.

― Там ціла серія книг. А ось його повне ім'я, зізнатися, я вперше чую від тебе. На книжці ім’я автора скорочене. Думаю це що не відлякувати читачів.

― Правда? ― запитав хлопець, який має не менш довге та дивне ім'я.

― Так. Мір, те, що у мене тепер багато одягу – це звичайно добре, тільки ось у нас нова проблема намалювалася.

― Яка?

― Я не знаю, що мені надіти, ― жалібно. Доки був у мене один комбез і питань не виникало. А ось зараз одні суцільні питання: як і з якого випадку тут підбирається одяг?

― Нічого не підходить? ― здивовано та розгублено.